Про те, що чоловік дає гроші своїм батькам, я дізналася випадково. Зимою я хотіла нову шубу, Олександр обіцяв, що купить, а потім повідомив, що шуба буде пізніше…

Ми з чоловіком в шлюбі вже понад 8 років. Спочатку я думала, що мені з ним невимовно пощастило. Сашко був добрим і дбайливим, любив мене. Справді любив. Йому було лише 30, а вже мав квартиру, авто і бізнес, тож я була рада такому чоловікові. А ще його батьки жили за містом, тож ми рідко бачили, тому й не сварились ніколи.

Після весілля я переїхала до нього. Там я облаштовувала його безтурботне життя. Грошей Сашко не шкодував ні на що, тож мені було все робити лише в задоволення. Працює в нашій сім’ї лише він, а я роблю лад вдома. Діток у нас ще нема, бо я не готова. А на чоловіка ніколи не скаржилась, бо у нас є все, що потрібно.

З часом справи Олександра покращувались, тому він почав допомагати батькам грошима. Вони обоє працюють, але на простих роботах, тому життя в них було звичайне. Сашко каже, що це його обов’язок, бо без батьків не було б нічого, адже вони зробили його таким. Він вирішив не радитись зі мною.

Я лише випадково дізналась про це все. Якось просила в чоловіка нову шубу, він казав, що купить, а потім відтягував час покупки. Але в той час в його батьків будинок збільшився на цілий поверх. Я цього не помітила, як і нового паркану, коли просила нове авто. Згодом я зрозуміла, в чому проблема. Спитала Сашка прямо і він підтвердив.

Я нічого не розумію. Його батьки зовсім не бідні люди. Так, вони не багаті, але вони не бідують зовсім. Живуть так, як звичайні пенсіонери. Але чоловік каже, що допомоги багато не буває і продовжує вкладати туди кошти. Каже, що вони того заслуговують. Я не маю нічого проти допомоги сім’ї, але це не має шкодити власній сім’ї!

У серпні я чекаю подарунка на день народження. Я вже давно казала Сашкові про те, що хочу свято у Франції. таке, щоб  це було незабутньо і романтично. Інших варіантів я навіть чути не хочу. А Сашко сказав, що ми не встигнемо заощадити стільки грошей. Зате його батьки купують нове авто!

Відступати в цій битві я зовсім не збираюсь. Не хочу ділити наші гроші з кимось і крапка. Якби не ці подачки, то я б давно мала нові шубу, машину і Францію. То гроші нашої сім’ї і вони належать лише нам.

Як його переконати? Нам зараз ці гроші потрібні особливо. Говорити з Сашком? безрезультатно. Говорити з батьками? Не хочу. Але це переходить межі. Якось він сказав: «Хочеш шубу, машину і поїздку – іди працюй. А батькам я допомагав і буду допомагати».

Я не хочу, щоб гроші просто рікою витікали з нашого дому.

Що мені робити?

NataM
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: