Наталя Петрівна відразу сказала, що з внуками няньчитись не збирається. У неї своє життя і проводити його з пелюшками вона не збирається. Хоч сама і жила в сусідньому під’їзді з сином і невісткою.
Тарас з Софією були одружені вже 19 років. У них росла вже третя дитина, а свекруха з’являлась лише на свята у них вдома. Вона ніколи не допомогла ні з Олежиком, ні з Марічкою, ані тепер з Оксанкою.
Софія не жалілась, вона старалась справлятись сама з усім. Постійно ходила по всіх справах з дітьми: в супермаркет, на пошту, на прогулянки.
Чоловік багато працював, щоб їх утримати, тож Софія була сама.
Їй було дивно, чому свекруха хоч трохи не хоче поняньчитись з дітьми. Адже вона сама Тараса могла на ціле літо до бабусь віддавати. І вони душі в ньому не чаяли. Вони з радістю про нього піклувались…
Та це її вибір, тому Софія не могла засуджувати свекруху.
Зараз же усі труднощі були позаду. Двоє старших дітей уже були у старшій школі. Молодша пішла у садочок. Софія мала тепер безліч вільного часу. І могла нарешті видихнути спокійно.
Аж тут на пенсії бабця згадала, що у неї внуки є. Вочевидь, сумно стало…
А їм уже з нею не цікаво… Та й не звикли до неї. Чужа вона була.
Середня дочка, Марічка, була нещодавно в гостях у бабці, але після того візиту сказала, що більше туди ні ногою…
Там не ходити, цього не брати, сидіти — не рухатись.
– Це що якась тюрма чи що..? – дивувалась донька. Її діти не звикли до такого ставлення.
Ще її Наталю Петрівну не влаштовувало, що діти весь час щось жують:
– Їсти треба тричі в день, за графіком! А не цілий день хом’ячити! Які вони у тебе будуть!
– А чому вони у тебе літературу ніяку не читають? То хіба нормально? Якісь неуки ростуть… – теж сварилась. Вважала дітей сина недостатньо освіченими.
– Як ти їх одягаєш? Штани якісь короткі, гольфи не носять — і до цього причепилась.
Останнім часом свекрухи в житті Софії та Тараса сало дуже багато. Вона вийшла на пенсію, не має чим зайнятись. Тож і почала пхати свого носа у їхню сім’ю.
Все б нічого, але якщо її попередні 20 років не було поруч, то чого вона тепер стала такою “хорошою” бабусею?
Вона нав’язується, намагається більше часу проводити з внуками. Але їм уже цього не потрібно… Навпаки, вона тільки їх дратує зі своїми повчаннями.
Старші діти уникають Наталю Петрівну, а молодша поки не дуже розуміє, але копіює старших. Тому бабці бачити теж не дуже хоче:
– А баба прийде сьогодні? Не хочу… Вона буде сварити, що я їм цукерки… Не клич її, мам — говорила Оксанка до мами.
Софія вже не знає, як бути в цій ситуації? Як налаштувати до бабці дітей? Адже вона не хоче сварок у сім’ї. Навіть попри те, що Наталі Петрівні було байдуже на внуків весь цей час…
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!