Давно вже думав, що слід з кимось поділитися цією історією. Просто не знав, хто міг би зрозуміти та сприйняти все без осуду. Тому сьогодні розповім усе вам. Тільки імені свого не називатиму. Не знаю, Як ви відреагуєте на моє одкровення.
Зараз мені соромно дивитися у вічі своїм близьким. Дуже жалію про скоєне.
З Мирославом ми познайомилися ще в університеті. Тому дружимо з першого курсу. Чимало студентських випробувань ми пройшли разом. А тоді закінчили ВНЗ і наші дороги трохи розійшлися. Я переїхав в інше місто і років 10 ми з Мирославом не бачилися.
Зате в мене налагоджувалося особисте життя. Я познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Працював. Потім довелося повернутися до рідного міста. Там ми купили власну квартиру. Уже виховували 6-річну доньку.
А через деякий час натрапив я і на Мирослава. Радості нашій не було меж. Він сказав, що працює, одружився одразу після навчання, зараз у них двоє дітей, і запросив нас до себе на вечерю.
Так ми й продовжили товаришувати. Минуло ще три роки. Мирослав допоміг мені з роботою. Дружили ми сім’ями, разом відзначали свята, дні народження, загалом намагалися дозвілля проводити разом.
Мушу одразу попередити, що ніколи не дивився на дружину Мирослава, як на жінку. Просто знайома. Хоча вона своєю чергою проявляла до мене підвищену увагу. Зате з моєю дружиною вони змогли стати найкращими подругами. А дарма.
Того злощасного дня ми відзначали ювілей у Мирослава. Дружина моя зайшла тільки на дві годинки. Тоді пішла в нічну зміну, а я залишився.
Минуло далеко за північ, гості розійшлися, дітей ми поклали спати. Тоді я, Мирослав і його дружина ще сиділи на кухні і про щось розмовляли. До слова, наклюкалися ми так, що світу білого вже не бачили. Мирослав заснув одразу. Ми з його жінкою ще тягли того до спальні. Тоді я сказав, що час і мені додому, але знайома поспішила мене зупинити. Я наполіг.
Тоді Мирославова жінка викликала мені таксі і поїхала зі мною. Хотіла проводити. Завела мене у квартиру, а далі я все пам’ятаю дуже невиразно, в результаті у нас все і сталося.
Коли я прокинувся, то побачив у ліжку поряд із собою не власну дружину, а дружину друга. Вона спала, обійнявши мене. Я розбудив її і сказав, що слід терміново одягатися і бігти додому, доки Мирослав не помітив її відсутності. Та й моя жінка скоро вернутися повинна була.
Таких емоцій я ще ніколи не переживав. Таких жахливих… Я ж робив це все не з власної волі. Можна сказати, що це мною скористатися, зважаючи на нетверезий стан. Я почувався дуже гидко. Коли вдень я приїхав за донькою, Мирослав, радісно мене зустрів. Запросив на пиво. Я полегшено зітхнув. Значить, він нічого не знає. Це добре. Хай так і буде. Зате його жінка дивилася на мене зовсім іншим поглядом.
Коли Мирослав відійшов, я їй сказав, що ми вчора усе було по п’яному і це нічого не означає. Потрібно просто забути і викинути з голови. Мені було так соромно. Але з іншого ж боку, це просто непорозуміння. Всього лише помилка. Втім, Мирославова дружина сказала, що це була найкраща ніч у її житті.
Я не знав, що й відповісти. Ніяких планів на не у мене більше не було і бути не могло. Зате вона уже малювала собі повітряні замки. За кілька днів вона мені зателефонувала. Казала, що Мирослава вона давно не любить та й не любила ніколи. А ось мене – ще відтоді, коли вперше побачила. А вкінці заявила, що хоче бути зі мною.
Клянеться, що до тієї нашої ночі вона Мирославові жодного разу не зраджувала. Зате до мене в неї щирі почуття. Хоча я їй навіть приводу не давав.
Виходить, що це тільки я один не усвідомлював своїх дій, а вона чудово усвідомлювала, що робила. Я попросив її все забути і не повертатися до цієї теми більше ніколи.
Я люблю свою дружину Поважаю Мирослава. Тому не хочу, щоб одна жінка, до якої я навіть нічого не відчуваю, усе мені зруйнувала. Але вона наполягає, що все прийде з часом. І, мовляв, полюблю її теж з часом. Поки Мирославова жінка пропонує мені зустрічатися таємно. А далі побачимо. Я відмовився. Мені цього не треба. Тоді вона почала мені погрожувати, що розкаже все нашим рідним. І що мені тепер робити? Як заспокоїти цю жінку? Може, з міста поїхати?
Що порадите?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
Коментарі
-
Мій польський коханець хоче познайомитися з дітками та онуками. Ну і як я його маю ...
Я зараз опинилася у дуже складній ситуації. З одного боку - родина, а... -
– Мамо, якщо не приїдеш, то хоч тих 10 тисяч євро вишли! Машина сама себе ...
У мене була традиція приїжджати додому кожного року на Різдво. І дочки... -
Після смс-ки: “Любий, відрядження скасували. Скоро буду вдома!”, Оля заплакала, як дитина
У карʼєрі Олі все було чудово. У свої лиш 30 років вона вже купила соб... -
– Михайлику, тільки не хвилюйся! Малюки здорові. – Що тоді? Не кажи, що ти мені ...
Я з нетерпінням чекала своєї вагітності, і от я з легким переживанням... -
– Одружився?! А чого благословення не просив? – Ми не вінчані. – Сину, то ж ...
Я завжди була міською панянкою, навіть не думала, що колись проміняю м... -
Я знала, що мій чоловік не може мати дітей, але дві смужки на тесті говорили ...
Ми з чоловіком давно одружені, маємо свою квартиру та чудову роботу. О... -
Петро приїхав додому, тихенько зайшов у спальню – а там на ліжку спить чужа жінка!
Петро жив по сусідстві з Мариною. Зналися ще з дитинства, бо разом гул... -
Після зміни Василь повернувся додому втомлений. Помив руки, заходить на кухню, відчиняє холодильник – а ...
Нещодавно у Галини з Василем виповнилося перлинове весілля. На честь т... -
“Добрий день, Рито! Я коханка вашого чоловіка і хочу з вами зустрітись,”- таке повідомлення прийшло ...
Уже 12 років я живу у законному шлюбі зі своїм коханим чоловіком Славк... -
Мій чоловік категорично проти, аби я робила своїй мамі подарунки або допомагала їй фінансово.
У п'ятницю після роботи я вирішила заїхати у гості до мами. Похапцем н... -
– Ти коли збиралася мені сказати, що дитина не моя? – заявив ввечері коханий
З коханим ми були в шлюбі вже 6 рік. Квартиру мали свою, працювали, жи... -
– Чому Марічка миє посуд? – А що? Хіба так не має бути? – Ні! ...
Я працювала в лікарні вже десятий рік. За цей час всілякого надивилася... -
Хто ж знав, що батьки так довго брехатимуть мені
Коли мені виповнилось 17 років батьки ощасливили мене новиною: - Ми ку... -
Молодий хлопець порпався у смітнику в пошуках їжі. Раптом біля нього зупинилася велика автівка та ...
Хлопець сидів на лавочці в парку. Деякі перехожі кидали йому в паперов... -
– Ти маєш щось в голові? Нащо ти знову даєш наші гроші матері? Вона ж ...
Після роботи я зайшов в гості до мами. Вже з коридору відчув приємний...