Вчорашню поїздку в таксі я запам’ятаю надовго, точніше водія, який підвозив мене. З самого початку він радісно мені усміхався, поки я сиділа ззаду й вирішувала в телефоні робочі питання.
– Вам не холодно?
– Ні, дякую за турботу.
– А кондиціонер не дує?
– Та ні.
– Можливо, ви хочете цукерку? У мене є цілий пакет улюблених карамельок! Взагалі, я не пристаю до пасажирів з такими пропозиціями, адже це не професійно. Однак мені чомусь так захотілося запропонувати вам…Візьмете?
– Візьму!
Між нами зав’язався невеликий діалог. Чоловік почав розповідати про своє життя. Виявляється, що у нього є донька. Зараз вона навчається закордоном. А наступна фраза водія дійсно здивувала мене:
– Мушу вам щиро зізнатися, що я такий щасливий мати сім’ю й роботу! Мені все приносить неабияке задоволення. Наприклад, коли дзвонить донька з проханням надіслати їй грошей на новий одяг, я переводжу потрібну суму на карту, а на душі одразу так тепло стає. А ще я люблю возити дружину на манікюр. Всього кілька гривень, а стільки радості в її очах! Вона ж потім ще три тижні буде хвалитися мені своїми нігтиками. Хіба не кайф? Як мені приємно робити щось хороше для своїх рідних!
Я аж відклала свій телефон і почала ловити кожне слово незнайомця:
– Знаєте, я помітив, що зараз люди не вміють бути щасливими. Вони у всьому бачать негатив і самі ж прирікають себе на страждання. Жоден перехожий не усміхається. Пасажири в мене також усі злі або сумні. Я сьогодні лише у вас побачив посмішку на обличчі. От і захотілося дати вам цукерку.
Чоловік продовжував говорити, а я уважно його слухала.
Він – звичайний водій таксі. Не підприємець, не бізнесмен, не кінозірка. Впевнена, що його заробіток не зрівняється навіть з моїм. Проте цей чоловік знає смак життя! У ньому стільки світла, що мільйонери можуть йому лише позаздрити. Раніше я думала, що це нормально не кайфувати від життя і постійно перейматися різними клопотами. Однак та зустріч перевернула мій світ з ніг на голову.
З машини я вийшла повна енергії й щастя. Хочеться, щоб усі навчилися цього космічного ставлення до життя. Дивовижно, але вчителі й наставники поруч з нами і за їхню мудрість не потрібно платити ні цента!
Потрібно вміти насолоджуватися дрібницями й цінувати кожен момент. Ранковий поцілунок, ароматна кава, захід сонця, прогулянка з рідними – буденні, але такі приємні миті щастя.
А ви можете назвати себе щасливою людиною? Чи вмієте ви радіти життю і що саме приносить вам справжнє задоволення?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!