2 місяці тому я народила первістка, синочка Артемка. Чесно, для мене це був такий стрес та шок. Я не знала, що робити, коли він плакав, як нормально тримати на руках.
Тому вже через тиждень я слізно просила у моєї мами помочі. Їй з Новояворівська до Львова було не так далеко добиратися. Часто вона навіть залишалася на ночівлю з нами. Ми з чоловіком не були проти, навпаки, тільки за руками та ногами. Нарешті ми могли нормально виспатися, я мала час елементарно, аби прийняти зранку душ чи поприбирати вдома, поки мама гуляла з Артемом у парку.
Декілька років тому мама розлучилася з татом. Зараз я з ним не спілкуюся, він навіть не привітав з народженням сина. Я просто викреслила цю людину зі свого життя і все. Але мамі було дуже важко. Вона часто плакала, не виходила на вулицю. Через це дуже сильно схудла та пила спеціальні вітаміни, аби здоров’я поправити.
І от з Артемом вона наче знову ожила. Так бігає за ним, посміхається, постійно цілує та обіймає.
Однак, це тривало тільки 2 тижні. А потім, одного прекрасного дня, її наче підмінили.
Вона почала нам робити нерви. Постійно дорікала, яка я погана господиня, бо не можу навіть дитині їсти приготувати чи поприбирати вдома. Критикувала страви, то в мене борщ не такий червоний, то картопля не така м’яка на пюре!
А ще вона любила пхатися зі своїми порадами щодо виховання Артема.
– Ти його так легко одягнула, продує дитину!
– Мамо, на вулиці літо, він спариться у тій кофтинці.
– Я старша і краще знаю. Його продує!
І от син в таку спеку парився у цупких штанцях та довгій камізельці. Звісно, я вже потім брала легші речі йому на прогулянку та переодягала в під’їзді, коли мама не бачила.
Коли Артем спав, то мама починала прибирання. Вмикала пилосос, мікрохвильовку, пральну машинку. Від такого шуму та гаму малюк прокидався, плакав. А мама навіть не звертала уваги.
Але найбільше мама любила дорікати чоловікові Сергієві через гроші:
– Дивися, он мої родичі на моря поїхали. А ти б міг свою жінку та дитину купись цього літа на курорти відправити.
– Поки що у нас нема стільки заощаджень.
– То моя Зоряна має страждати, бо ти гроші жалієш? Ще й на рідного сина?
– Яка вам різниця? Вони мають все необхідне, чого причепилися? Я ще й вас годую, до речі.
– Бо я ваша родичка. Мені вже 5 десяток пішов, я краще знаю. На нову машину в тебе гроші є, а на відпочинок для жінки та сина нема?
Мама постійно робила скандали. У мене навіть склалося таке відчуття, що це приносить їй певне задоволення. І раз я вирішила легко натякнути. Так-сяк можу дати собі ради з малюком сама, більше її допомоги не потребу.
– Мамо, може, ти б переїхала назад до Новояворівська?
– З якого це дива? Я не маю де там жити.
– Тобто? А що трапилося з квартирою?
– Так я її в оренду здаю.
Я от просто була шокована такою новиною. Вона не порадилася ні зі мною, ні з чоловіком. Звісно, це ж її квартира у Новояворівську. Однак зараз вона мешкає з нами на квартирі. Ми платимо за маму комунальні послуги, продукти, купуємо одяг за потреби чи якісь приємні дрібнички.
Я відчуваю, що мого терпіння залишилося не так багато. А Сергій почав навмисне затримуватися на роботі, аби тільки з мамою не перетинатися на квартирі
Тому я вирішила написати сюди.
Будь ласка, порадьте, як мені “переселити” маму до Новояворівська, при тому не сваритися і не псувати стосунки? Я не хочу її образити і дійсно ціную допомогою. Але от часто поведінка переходить всі межі. Ми молода родина і хочемо жити окремо за своїми правилами!
Як вчинити нашій юній читачці в такій складній ситуації?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!