Ще як мій Олег пропозицію робив, відразу йому пояснила, що біля плити не стоятиму. Маю свої мрії, хочу гарну роботу, планую розвиватись. Він мене підтримав і лише запевнив, що, як треба, сам їсти зварить і мене нагодує.
Живемо ми дуже добре, в розумінні й турботі одне про одного. Хто має час, той господарює. Працюємо обоє, відкладаємо гроші на власне житло, але й собі ні в чому не відмовляємо.
Від наших ідеальних стосунків не в захваті лише одна людина – мама Олега. Їй все не так. Кілька місяців після весілля ми жили в неї, шукали хорошу квартиру, щоб орендувати. Тоді Тетяна Іванівна мене добряче дістала:
– Сьогодні прийдеш з роботи – я тебе вчитиму борщ варити!
– Я буду пізно, дорогою суші візьму, Олег любить. Нащо того борщу?
– Та ти що? Хіба так можна? Має бути завжди перше, свіже і гаряче.
Не давала вона мені жити, тому тільки-но ми знайшли житло – відразу переїхали. Але й тут спокою не було. Нещодавно повертаюсь увечері додому, відчиняю двері – а Тетяна Іванівна мені всю кухню перевертає.
– Що ви тут робите?
– А хіба Олег тобі не сказав? В мене дома катастрофа, трубу прорвало, а сантехнік лише завтра приїде. До вас прийшла готувати.
– Ні, я не знала цього. А нащо ж все перевертати?
– Не можу спеції знайти. Де вони у вас?
– Є лиш сіль та перець. Інше не додаємо.
– І що, смачно? Хіба годен їсти таке прісне? Не розумію.
Весь вечір свекруха висловлювала невдоволення. Мовляв, того в нас нема, черпак не зручний, рис не такий, як треба. Врешті я не витримала і сказала все, що думаю чоловікові.
– Ну невже ти не можеш потерпіти? Вона ж немолода! Ще й проблеми з цими трубами!
Олег образився. Я вирішила перепросити, піти провідати свекруху. Купила яблучний пиріг. Приходжу. Вдома в неї, як завжди, все накидано. Вона така людина, що полюбляє збирати речі, нічого не віддає. Заходжу на кухню – а там і сліду ремонту труб немає.
– А що ваші труби вже полагодили?
– Які труби? Все добре!
– Вчора ж ви казали, що прорвало!
– А так, так, все зробили, ще зранку.
Тут я все зрозуміла. Ніякі труби в неї не ламались. Просто хотіла в мене вдома все перевірити. От скажіть, що з нею робити? Розповісти це чоловікові? Чи лиш гірше буде?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними. Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!