Ми знаємо про шпагат. Це така вправа, яку виконують гімнастки або ж балерини. Для того, аби сісти на шпагат, ми повинні розтягнути всі м’язи максимально, щоб вони аж нили зсередини і так зафіксувати положення.
Перший раз важко, тіло ниє та болить. Другий так само. На третьому занятті з’являється мінімальна розтяжка, але вона вже є! Крок за кроком, у нас шпагат виходить легко, зникає біль, а натомість ми отримуємо море задоволення від власного прогресу.
І так само метод шпагату працює з нашими мріями та цілями.
Ми виходимо зі своєї зони комфорту, аби досягти висот. Звісно, спершу нам незатишно, боляче, важко. Виникають думки “а, може, до дідька це все?”. Болить не тільки тіло, але й душа.
Однак, стараємося не опускати руки. І через декілька кроків у нас все виходить. Як і зі шпагатом.
Найкраще ми можемо знайти тільки тоді, коли вийдемо зі своєї зони комфорту. Звісно, ми звикли до певного затишку та боїмося вийти за межі. Однак, без ризику нема результатів.
Так ми загартовуємо не тільки тіло, але й характер. Цей міцний стрижень впевненості залишається з нами на все життя. Тому, якщо нам попадеться поганий вчитель на життєвому шляху, то ми одразу згадаємо вміння “сідати на шпагат”. І вже мова йде далеко не про танцювальні навички.
Можливо, ви думаєте, що є на світі люди, яким щастя впало на голову. Наприклад, нова машина, красива квартира чи подорожі закордон.
Однак, ми не знаємо, скільки разів такі люди “сідали на шпагат”, аби досягти мети. І навіть приблизно не здогадуємося, скільки у них було невдалих спроб. Але вони не здавалися, а йшли впевнено до мети.
Наше життя – це та сама зала, де під час тренування потрібно сісти на шпагат. І наступні дії залежать від вас. Ви загартуєте свій дух та характер, чи будете надалі сидіти у своїй маленькій зоні комфорту і тихцем заздрити іншим?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!