Один чоловік потрапив до Раю. Помітив, що всі люди радіють, посміхаються, веселяться, дуже добродушні та щасливі. Тим паче, тут все, як на землі – будинки, дерева, сади, квіти, озера, тварини.
Тоді йому стало цікаво – а що ж відбувається там, внизу? І вирішив запитати про це в Ангела-Охоронця, який стояв біля головних воріт:
– Будь ласка, я хочу глянути, що там, у Пеклі.
– Ні, заборонено!
– Будь ласка, я тільки на хвилинку. Гляну і все. Так цікаво.
– Гаразд. Нехай це буде для тебе наукою…
Вони спустилися вниз. І чоловік помітив, що у Пеклі все так само, як і в Раю. Будинки, тварини, сади, квіти. Однак, люди взагалі не посміхаються, ходять насуплені та злі. Ніхто навіть не дивиться та не посміхається.
– Ангеле, а чому люди тут всі такі злі?
– Бо вони думають, що в Раю краще.
Яка ж мораль цієї притчі?
Є два типи людей. Одні радіють життю та дякують Богові за кожен день. Вони завжди знаходять позитив у кожній дрібниці.
А інші не вміють радіти життю. От вони дивляться на тих людей та просто заздрять. Постійно думають про життя інших, а за своє забувають..
Тому щаслива людина – та, яка вміє захоплюватися, а не заздрити.
Заздрість – це найбільший гріх. І від нього дуже важко позбутися, адже воно засідає глибоко у серці.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!