Подивіться уважно, єврейські діти завжди успішні й з повагою ставляться до батьків. Вражає, чи не так? Але ж як їм це вдається?
Ця притча розкриває секрет виховання в єврейських сім’ях.
Жила собі жіночка Сара. Мала трійко дітей, наймолодшому всього два роки було. Чоловік багато працював, займався ремонтом чобіт, повертався додому зовсім пізно, та заробляв зовсім мало. Сара цілісінький день гарувала вдома – прала, готувала, доглядала дітей. Вона зовсім не мала часу для себе, набрала вагу і перестала дивитись за собою. Та чоловік ніколи не дорікав за це.
Їй було вкрай важко, діти не слухались, відмовлялись допомагати по господарству. Одного разу в розпачі вона пішла до рабина.
– Чому я не можу впоратись з вихованням? Як мені стати хорошою матусею.
Рабин нахилився до неї й щось прошепотів.
Відтоді щось у Сарі змінилося. Вона мала значно кращий вигляд, навіть посміхалася. Та згодом усі помітили, що щодня ближче до вечора вона зачиняється в кімнаті й пів години не виходить. Діти гримали у двері, та їхня ненька не відчиняла. Тоді вже замислився і чоловік. Він знайшов запасний ключ і увійшов разом з дітьми.
Вони ніяк не очікували побачити таку картину. Сара лежала на дивані з маскою на обличчі, пила каву і заїдала шоколадною цукеркою.
– Мамо, що ти робиш? А нам цукерку?
– Я дарую вашій мамі радість. І не заважайте.
Вони вийшли й більше не турбували маму.
Чому вчить ця притча? Що кожна жінка має залишати час для себе. Не можна жертвувати собою, це не зробить щасливими ані вас, ані ваших близьких! Згодні?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!