Психосоматика ДИТЯЧИХ захворювань: 8 способів зруйнувати свою дитину

Інколи помилки у вихованні можуть коштувати дитині здорової психіки.

Надалі це призводить до нервозності та навіть проблем зі здоров’ям. З появою малюка на світ, ми завжди намагаємося захистити його від загроз навколишнього світу, але чи замислюються батьки, що небезпекою можуть бути вони самі? 

Психосоматика виховання

З кожним роком в кабінетах лікарів все більше і більше маленьких пацієнтів, які скаржаться на погане самопочуття, а діагноз не можливо встановити. Повсюди діти з алергіями, сколіозами, гастритами, застудами, дитячі садки переповнені малюками з кашлем та нежитю, але це вже давно стало нормою. Також значно помолодшали психологічні розлади, панічні атаки та заїкання. 

За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я – 47% хворих страждають на психосоматичні розлади. В таких випадках медикаментозне лікування або зменшує симптоми, або взагалі не допомагає. 

Існує Міжнародний класифікатор 10 хвороб, який чітко описує кожен психосоматичний розлад, однак наші лікарі не дуже цим цікавляться. 

Як же виникає психосоматичний розлад у дитини?

Психосоматичний розлад має такі основні ознаки:

  • схильності;
  • «Сприятливе» середовище для прояву і розвитку;
  • механізм запуску.

Саме виховання торкається всіх цих трьох аспектів.

Чому виховання є основною причиною здоров’я або нездоров’я дитини?

Почнемо з народження.

Осмислення власних дій малюка виникають лише в 7-10 років. В такому віці дитина вже може аналізувати, зіставляти факти та робити висновки..

Як же до цього часу дитина сприймає світ і оточення?

Наш мозок проходить певні стадії розвитку, які відбуваються протягом життя. Характер, рефлекси, вподобання, здібності у дитини закладаються ще в утробі матері. До тих пір, поки дитина не починає свідомо сприймати світ, за її поведінку відповідає ретикулярний відділ мозку. 

Цей відділ зв’язаний з еволюцією і містить цілий набір інстинктів та рефлексів, які повинні допомогти малюку вижити в цьому небезпечному світі. 

Організм дитини розуміє, що життя на 100% залежить від виживання матері та батька, тому він максимально пристосовується до стану дорослих. 

Нейропсихолог Х’ю Герхард описала вражаючу здатність дитини підлаштовуватися під матір. Буквально «вловлюючи» її життєві показники: серцебиття, розширення-звуження зіниць, тиск, тембр голосу – дитина відтворює це в собі!

На підсвідомому рівні дитина збирає інформацію про стан матері та починає підлаштовуватися під неї. 

Однак велике значення має те, під що підлаштовується дитина: ставлення матері з любов’ю і ставлення з роздратуванням запускають абсолютно різні процеси розвитку мозку дитини.

З часом малюк починає використовувати це підстроювання для того, щоб бути бажаним, потрібним, нагодованим. Діти намагаються сподобатися батькам і не демонструють свого внутрішнього я. Якщо батьки не помічають цього процесу, в майбутньому можуть відбуватися внутрішні кризи та конфлікти. 

«А як же діти, що кричать без зупинки, що доводять своєю поведінкою до істерики батьків?» – запитаєте Ви.

Насправді, така поведінка дитини є просто відповіддю на очікування батьків. Сьогодні багато дорослих вважають, що дитина — це важко та страшно.

Отже: в списку основних причин психосоматичних розладів перше місце займає «спотворення тілесно-психічної реактивності (внаслідок порушення симбіозу з матір’ю в перший рік життя)».

Щоб малюк ріс щасливим та здоровим, потрібно зрозуміти його поведінку та розібратися, чи є проблеми в різних несвідомих діях. 

Які пастки чекають тут на батьків?

Пастка перша: нерозуміння «налаштування» дитини.

Зазвичай батьки сприймають дитину, як дорослого, тільки з недорозвиненими здібностями. Ніколи не очікуйте від дитини того, що чекаєте від дорослого. Це є найбільшою оманою. На кожному етапі розвитку мозок дитини відключає певні функції, які не потрібні наразі. Згодом в старшому віці ці функції можуть «включитися».

Щоб не покалічити свого малюка, потрібно  добре знати розвиток власної дитини та які вимоги можна ставити на даному етапі перед ним. 

Пастка друга: очікування схожості дитини.

Генетична схильність – механізм складний і неоднозначний. Батьки помиляються, коли думають, що діти будуть схожими на них. Еволюція працює так, що нащадок якраз не схожий на власних батьків за власними внутрішніми установками. Зовнішня схожість – скоріше, приємний бонус у цьому процесі.

Складнішою є третя пастка виховання: спроба батьків взяти реванш за своє невдале життя, проживаючи за дитину її життя.

Не можна нав’язувати дитині смаки, друзів, моделі поведінки, власні цілі та бажання. Тоді невроз та психосоматичні розлади гарантовані. Ви просто будете руйнувати особистість власної дитини. 

Четверта пастка виховання: вчу тому, чого сам не роблю.

До 7 років дитина копіює поведінку дорослих і все це відбувається на підсвідомому рівні. Тут грає роль таке правильно: хочеш жити – будь таким, як інші.

Багато батьків вважають, що ось підросте дитина – почнемо виховувати: «те прищепимо, це відіб’ємо».

Але малюк автоматично вбирає в себе звички оточення, яких в майбутньому просто не можливо позбутися. 

  • Чи буде малюк душею компанії залежить від того, наскільки соціальні та відкриті його батьки з іншими людьми.  
  • Чи буде він нахлібником, або опорою сім’ї також залежить від прикладу батьків.
  • Стосунки з протилежною статтю також напряму залежать від відносин матері та батька. 

Ви не можете вчити дитину одного, а вчиняти зовсім по-іншому. 

Пастка п’ята: емоційний і когнітивний капітал

Емоційний капітал дитинства напряму вплине на стійкість до стресу в майбутньому. Якщо з дитиною трапилися негаразди, батьки повинні вислухати, дати пораду та розкласти все по поличках. Тоді дитина буде відчувати себе захищеною.

Батьки повинні не лише готувати та одягати дитину, а й вибудувати міцний емоційний фундамент, який складається з уваги, підтримки, тілесного контакту.

Це емоційні цеглинки стійкості духу і фізичного здоров’я.

Пастка шоста: любов або вимоги?

Любити й залюблювати, або вимагати та дисциплінувати? Тут головне дотримуватися балансу. Дисципліна ні в якому разі не заважає любити та висловлювати почуття. Дисципліни — це не крики чи побиття, а чітко поставлені психологічні рамки дозволеного. 

Якщо ви забороните малюкові на ніч з’їсти цукерку, це не означає, що станете менше його любити. Просто поясність чому ви вимагаєте такої поведінки від дитини.

Пастка сьома: моделі виховання – звідки вони?

Більшість батьків практично не задають собі питання: «якою системою виховання я керуюся»? Цьому є логічне пояснення: задоволені собою і своїм життям батьки виховують так, як їх виховували їх батьки. Незадоволені ж виховують за принципом: «ніколи не буду таким, як мій мама-тато».

Два варіанти можуть мати помилки, і це нормально, адже ми живі люди, але тут потрібно спостерігати та керуватися відчуттями власними та поведінкою дитини. 

Пастка восьма: мені вже не до щастя, але все зроблю для щастя своєї дитини!

На жаль, це неможливо. Як ми вже говорили, дитина повністю на підсвідомому рівні копією стан батьків. Тому якщо ви хочете щасливих дітей, в першу чергу, потрібно розібратися в собі та власних стосунках.

Лише нормальна психологічна атмосфера може сприяти вихованню здорової дитини.

Що ви думаєте з цього приводу? 

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: