Щоразу, як на нашому життєвому шляху трапляються якісь прикрі ситуації, то ми завжди звинувачуємо Бога. Адже чому Він посилає нам такі випробування? Чому Він до нас такий жорстокий?
Але ніхто не думає “для чого Бог посилає нам такий урок?” Можливо, Він краще знає і ця ситуація зробить нас сильнішими..
Це дуже повчальна історія про маленьку дівчинку, яку ми радимо прочитати кожному підписнику сторінки “Пошепки”.
Дівчинка рано стала сиріткою, її батьки загинули у страшній автокатастрофі. Її вирішив вдочерити далекий родич, який мало цікавився її життям. Ще й до того, чоловік виявився дуже жорстокою та підлою людиною. Міг навіть підняти руку на маленьку дівчинку за дрібний прогріх..
Одного разу дівчинка не витримала. Родич її дуже лупцював та кричав. І вона вирішила втекти геть, навіть не взяла ні одягу, ні іграшок.
Посеред ночі дівчинка вибігла з хатинки та подалася світ за очі. Тільки під ранок, коли почало світати, вона побачила школу. Настільки втомилася від утечі, що присіла на сходинки та…задрімала. Їй снилися батьки, як вони її обіймають та цілують. Снилася власна кімнатка у будинку та гарні іграшки..
Але це була особливо школа, адже у ній жила розумна Вчителька. Вона знала про все на світі та вміла гарно майструвати, співати, складати вірші, малювала картини.
Вона вийшла зранку на ринок, щоб купити продукти і помітила дівчинку. Стало дуже шкода і вирішила, що варто взяти дівчинку під свою опіку. Вчителька навчила її танцювати, співати, малювати, смачно готувати їсти та виготовляти з дерева гарні меблі. Також вони часто відвідували сиротинці, аби допомогти нещасним діткам…
Минули роки. Вчителька постаріла та сказала, аби Дівчинка керувала школою. Вона збудувала ще одне приміщення, навчала дітей і дарувала їм любов.
Якось Дівчина взяла своїх учнів та поїхала до рідного села. Там вона побачила старого дідуся, який був одягнений у лахміття, ледь-ледь ходив та спирався на паличку. Будинок був занедбаний, всюди висока трава, паркан покосився.
– Бачите того дідуся? Колись я втекла від нього, тому що дідусь дуже погано ставився до мене. Бив, кричав…
Діти хотіли закидати кривдника камінням. Однак, дівчина їх попросила цього не робити. Натомість вона взяла пакунок зі свіжим хлібом, овочами. фруктами ліками та одягом…і підійшла до дідуся:
– Якби не він – то я б не стала такою. Саме він наштовхнув мене на такий шлях. Інколи варто дякувати своїм кривдникам. Адже і вони частково причетні до нашого успіху…
Досить часто люди, які нас принижують, насміхаються стають стимулом рухатися далі.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!