Раптово не стало мого чоловіка. Але на цьому сюрпризи не закінчувалися

Я думала, що у мене з чоловіком буде хепі-енд. Він працює, я доглядаю за будинком та дітками – ідеальна картинка. Коли я зустріла Мишка, то здавалося, що у мене влучила блискавка. Емоції та почуття так вирували в серці. Ось це я називаю кохання з першого погляду. 

Романтичні побачення, зустрічі світанку, дорогі подарунки, а потім омріяна пропозиція руки та серця біля Ейфелевої вежі. Здавалося, що я немов уві сні. Ми разом помалу крокували до нашої мрії. Спершу були по вуха у боргах, кредиті та іпотеці, але не здавалися. У Мишка був план та стратегія, як розвивати власний бізнес. І через 3 роки ми нарешті відчинили невелику кав’ярню з пончиками. Звісно, що ми були і в достатку, і на межі закриття та банкрутство, але не втратили одну річ – надію. Мені здавалося, що такі випробування нас ще більше зблизили. 

І так виросли до мережі кафе у нашій області. Згодом купити невеликий будинок за містом, я народила сина Матвійка та чудову донечку Олександру. Ми багато подорожували світом, відпочивали біля океану та насолоджувалися щасливими моментами. На моє 30-ти ліття чоловік купив новесеньку іномарку з салону! Від такого подарунку я не могла стримати сліз.

Однак, останнім часом у Мишка з’явилися проблеми з серцем. Він часто їздив на обстеження до лікарні, пив різні пігулки. Навіть у ночі могли бути невеликі напади, задихався у конвульсіях. І так я перетворилася ще на доглядальницю. У моїй сумочці не було місця косметиці, а все займали пігулки та аналізи. 

І ось одного дня до мене зателефонував асистент Мишка: 

– Його не стало буквально декілька хвилин тому. Спершу почав задихатися, а потім впав на підлогу. Швидка не встигла приїхати вчасно…

А потім я не вже нічого не чула. Вибігла у халаті до машини та хутчіше поїхала у лікарню. Молила Бога, щоб це був просто дурний жарт. Але побачила у коридорі його колег. Вони дивилися на мене з таким сумом та співчуттям. Від шоку я втратила свідомість. 

Я не знаю, як зуміла пережити той період. Добре, що друзі допомогли мені з організацією похорон. Я не могла ні їсти, ні пити, тільки весь час плакала у ванній, щоб діти не чули. А вони відчували біль, тулилися до мене, немов перелякані курчатка та ніжно обіймали. Однак, найгірше було попереду.

Через місяць після похорон мене викликав у кабінет нотаріуса. Виявилося, що Мишко написав заповіт. Правда, у кабінеті була ще одна дівчина, я її впізнала – секретарка Альона. 

– Отож, покійний Михайло Довідняк заповів бізнес, а саме – мережу кав’ярень у Чернівецькій області та майно у вигляді машини та будинку Ковтун Альоні.

Я аж дар мови втратила після почутого. Вирвала всі документи з його рук та перечитала все по декілька разів. Альона відчула, що зараз буде їй непереливки, тому швидко підписала папери та пішла геть

-Тобто це виходить…

– Вибачте, що почули це від мене. Ваш чоловік переписав все майно та бізнес на молоду коханку, – співчутливо кивав головою нотаріус. 

Виявляється, всі друзі та колеги знали про його роман з секретаркою. А мені нічого не хотіли казати, щоб не засмучувати. І того ж дня все моє кохання до чоловіка перетворилося на лють та ненависть. Я хотіла розкопати його могилу, витягнути тіло та боляче відлупцювати. Знаю, що про покійника або добре або ніяк, але я дуже щаслива, що він помер! 

Я написала заяву до суду та чекаю на розгляд справи. Все-таки, це несправедливо. У мене також є частка грошей та капітал, а майно ми купили у шлюбі. Але найбільш образливо за діток. Мишко міг хоча б половину Сашці та Матвієві залишити. Не знаю, чи варто дітям розповісти про такий вчинок батька. 

А що б ви зробили на місці жінки? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector