Навіть якщо зараз в середині вас панує хуртовина, а Світ стоїть ошатно одягнений в білому пальто, такий красивий та поважний…
Життя завжди дає нам час для того, щоб просто розпочати відчувати, а не робити, відкрити та пізнати себе, як стареньку невеличку скриньку з балериною, яка точно у тебе ще залишилася від бабусі.
У цій скриньці завжди лунає музика, вона зіткана з яскравого світла та сліз.
Рік закінчується, як і закінчуються очікування, терпіння, образи та непорозуміння.
Рік завершується, а разом з ним відходить назавжди в минуле обірвана телефонна розмова на півслові, силует до болі колись рідної людини.
Все, що нам залишається – це відпустити ситуацію та визнати подумки, що це не був наш найкращий рік, але і ми в ньому зробили багато помилок.
Але якщо ми мали сили пройти його, значить у цьому є сенс. В кінці року можна непомітно для себе відшукати двері туди, де завжди подумки хотів побувати, але нічого не вистачало часу та можливостей: всередині себе!
Це невеличке відкриття, допоможе тобі назавжди відчути себе сильнішим та набагато витривалішим. Те, що ти побачиш всередині себе, назавжди стане твоїм скарбом.
Просто пам’ятай!
Рік закінчується, а ти ні.
Не можна здаватися та опускати руки тільки через те, що в один момент ти добряче спіткнувся – це дорого обходиться.
Йдіть своєю дорогою, відчиняйте нові двері, забувайте всі негаразди та насолоджуйтеся життям. І головне – будьте в гармонії зі своїм внутрішнім “я”.
А ви погоджуєтеся з написаним?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!