Родичі хотіли, щоб ми за тіткою доглядали і не претендували на її майно

Розповім вам неприємну історію з минулого, яка торкнулася мене та моєї сім’ї. Усе, як завжди, пов’язано з родичами, які, здавалося б, мали б бути найдружнішими людьми. Але в нас усе було далеко не так. Словом, у мого тата була тітка. Жила вона самотньо: ні чоловіка, ні дітей. Навіть квартиру винаймала. Далі час минав, вона нажила трохи власного майна, але із сім’єю так і не сталося.

Згодом вона сильно занедужала і дійшло до того, що вона навіть з ліжка підвестись не могла. Потрібно було, щоб хтось за нею доглядав. Самостійно впоратись вона не могла. Відтоді й почалося все найцікавіше. Зібралися рідні і почали консиліум: кому доглядати за тіткою. А потім і про спадок мова зайшла. До слова, родина у нас не дуже велика, втім, хто ж на гроші не купиться? За лишню копійку у нас вдавитися ладні. Тож почалася дискусія не про тітку та догляд за нею, а про квартиру і гроші.

ОБОВ'ЯЗКОВА ЧАСТКА СПАДКУВАННЯ | Річківська громада

Мій тато казав, що буде розумно, якщо ми продамо квартиру його тітки. А саму жіночку віддати в дім пристарілих. Мовляв, там за нею точно доглянуть. І їй добре, і нам легше. Родичі були проти. Вони запропонували орендувати для хворої кімнату та найняти покоївку, а з квартирою, мовляв, самі розберемося. Але і ця ідея нікому не сподобалася. Бідна тітка. Тільки зараз можу її зрозуміти та поспівчувати.

Довго сиділи та думали, що робити з хворою пенсіонеркою. Закінчилося скандалом. Уся сім’я пересварилася. Нікому тітка не була потрібною. Ну хіба що її майно цікавило кожного з нас. 

Потім моя мама видала: тітка житиме з нами, натомість ми продаємо квартиру і ділимо вторговані кошти. Але нам, ясна річ, більше, бо хто ж її утримувати буде?  Усі знову почали обурюватися. Так і ділили вони спадок, а не тітку. 

Далі був ще один варіант: квартиру продаємо, гроші ділимо порівну, а тітка житиме у кожного по два місяці. Ніхто навіть слухати не захотів. Як це так? Порівну? Ні, точно ж хтось заслужив більше. Ось тільки, за що, ніхто пояснити не міг.

Хтось обурювався, що гроші найбільше потрібні саме йому. Хтось на жалість давив. Хтось погрожував навіть. Цирк.

Потім мій тато поговорив зі своїм братом. Попросив його забрати тітку до себе. У нього, мовляв, дім великий, достатньо місця та грошей на утримання старенької. Однак братова. Їй зайві клопоти не потрібні. Ну хіба тільки квартира та гроші тітки. Але точно не хвора пенсіонерка. 

Закінчилося все тим, що і тітка і її спадок дісталася нам та ще одній татовій сестрі. Ми усе ж таки все продали, а гроші розділили на двох. Хоча за тіткою доглядали тільки ми.

Скажу що нелегка це праця – утримувати хвору людину. Ми звикли жити у своє задоволення, а тут ти повинен жертвувати всім заради когось. Відтоді родичі з нами навіть не розмовляють. Певне, дуже хотіли доглядати за тіткою, а ми їм усе зіпсували.

 Ось така в мене історія.

А ви стикалися з подібними ситуаціями?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector