Як кажуть люди: у кожної сім’ї своя біда. І вони цілком мають рацію. Напевне, не існує подружжя, якому не довелося б проходити всі стадії спільного життя. Прикро тільки, що не кожному вдається впоратися і саме в цей період трапляється чимало зрад та розлучень. Так трапилося і з моїми батьками, з життя яких я винесла хороший урок. Словом, вийшла дуже повчальна історія, яку я хочу розповісти вам зараз.
Усе змінилося, коли моєму татові було 55 років. Мамі тоді виповнилося 53. Я вже була дорослою, мала чоловіка і жила окремо від рідних. Весь свій вік мама з татом прожили у мирі та злагоді. Але на старість у них все різко змінилося. Батько вирішив піти із сім’ї. Йому раптом захотілося подати на розлучення.
Мені цього не розповідали дуже довго, а коли я все ж довідалася, то перша реакція – шок. Як? Чому? У сім’ї ж усе й завжди було добре. Я навіть почала думати, що у нього є коханка.
Також хочу зазначити, що сім’я в мене не є бідною. Тож будь-яка розлучниця могла купитися на достаток. Здається, дурниці, але для когось це справді відіграє велику роль. Пригадую, все своє життя пишалася татом і хотіла брати з нього приклад. А тут раптом таке. Куди поділися тверезий розум та логіка дій? Словом, новина цілком вибила мене з колії.
Далі були довгі розмови і виявилося, що насправді татові просто набридло подружнє життя. Ніякої коханки не було. Хоча б це трохи покращувало ситуацію. Але я все одно не могла збагнути, чого більшого йому захотілося у 55 років? Він казав, що вже давно чекав миті, коли я одружуся, щоб подати на розлучення з мамою.
І доки я лікті собі кусала, моя мама зовсім через це все не переймалася. Вдавала, що нічого не відбувається. Тільки через тиждень вирішила серйозно з татом поговорити. Тоді спокійно розпитала, чому і як? А потім так само врівноважено поставила йому умову. Розлучатися вона не хотіла. Але й тримати коханого не збиралася, тож дозволила йому піти на пів року з дому. Але він не мав права нічого забирати у неї. Себто у фінансовому та майновому плані. Інакше погрожувала подати до суду.
Але, вела вона далі, якщо через пів року тато все ж таки продовжить наполягати на розлученні, вона погодиться. І тільки тоді вони розірвуть шлюб і поділять майно. Батькові всі умови підходили і він з радістю погодився. Через кілька днів переїхав на орендовану квартиру і почав холостяцьку старість.
Тепер уже знаю, що в той період він реєструвався на різних сайтах знайомств, ходив у бари, знайомився з жінками. Поводився, як молодик, хоча самому вже давно за 50. Але все, що цікавило пані в такому віці – його статки і майно. Головне, щоб їм поживитися було чим.
Однак, він на той момент не мав фактичного нічого, бо сам жив на орендованій квартирі. А до розлучення залишалося злощасних 6 місяців. Тож жінки, які подобалося йому, збагнувши, що клювати нічого, просто йшли. Інше життя їх зовсім не влаштовувало.
Була одна жінка, трохи молодша від нього, яка протрималася аж 3 побачення. А потім вона розповіла про своїх трьох дітей, двоє з яких ще були неповнолітніми і потребували утримання – і батько сам кинув її. Йому вистачило одного дня з цими дітьми, щоб пригадати, що він уже давно не молодий чоловік і своїх дітей виховав.
І ось минуло 5 місяців. Батько ставав дедалі втомленішим, адже тепер потрібно було доглядати за собою самотужки. Він прав, прибирав і готував їсти, поєднуючи все з роботою. Тоді як попередні 30 років це за нього робила дружина.
Так одного дня він купив найдорожчий букет квітів і пішов додому. Вдруге освідчився мамі в коханні і попросив вибачення. Сказав, що ніякого розлучення не буде. Мама довго не вагалася, бо знала, що так буде. Сама цього й хотіла.
Спершу звикати одне до одного знову було трохи незвично. Але згодом усе стало на свої місця. Потім у нас була сімейна вечеря, де ми обговорили ситуацію без зайвого сорому.
Зараз мої батьки знову разом. Тато навіть допомагати мамі в побуті почав. Став поступливішим та стриманішим. Кажуть же, що достатньо щось втратити, аби збагнути цінність цього.
Чи розумно вчинила дружина?
Може, варто було одразу відпустити чоловіка?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!