Не таким я уявляла собі сімейне життя. Думала, ми з чоловіком будемо на рівних. Обидвоє працюємо, обидвоє вдома господарюємо. Сашко казав, що завжди мене підтримуватиме. Та все змінилось, коли я вийшла в декрет.
Я сиділа вдома з дитиною і нічого не встигала.
– Ти мені зовсім не допомагаєш!
– Люба, але ж зараз я працюю, а ти вдома. Розподілити правильно свій час – і все вийде.
Щодня повертаючись додому Олександр вечеряв, а тоді лягав на диван і дивився телевізор. Я ж не мала часу навіть чай випити. Чоловік це бачив, та допомагати не поспішав. Натомість не втрачав нагоди вказувати мені, що і де я не так зробила.
– Ти за весь день підлогу не знайшла час вимити. Це ж 5 хвилин! А в тебе мала дитина!
– Не знайшла.
– А як жінки в яких трійня справляються? От в мого колеги Дмитра жінка і з двома дітьми сидить, і вдома все ідеально, на вигляд – наче модель, ще й дистанційно працювати встигає.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Як прикро було чути це. Та я намагалась, хоча однаково було важко. І ось якось я зварила суп і чекала чоловіка з роботи. Він прийшов, я накрила на стіл.
– О, суп, а я думав, щось цікаве приготуєш. А сметана де?
– Немає, їж з майонезом.
– Ти що, це ж гидота.
Я вдягнулась і побігла в магазин. За десять хвилин принесла сметану. Дала чоловікові.
– Суп вже холодний.
– То нагрій в мікрохвильовці.
– Що ж ти за дружина, як я маю самотужки собі їжу гріти.
– А тобі що руки відсохнуть?
Він нагрів суп і сів їсти.
– Стільки мороки коло того супу, а він ще й не солений.
Тут терпець мені увірвався. Я схопила тарілку і вилила чоловікові на голову. Хвилину він дивився на мене й слова сказати не міг. А тоді подякував і пішов геть. з того дня минув місяць, а я жодного зауваження з приводу їжі не чула. Мабуть, саме так має поводитись жінка, щоб її поважали.
Як гадайте, мій вчинок правильний?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!