Коли я повертався з роботи додому, зателефонувала моя дружина й сказала, щоб я навідав її подругу й зремонтував кран. Скинула повідомленням адресу. Цю подругу я бачив декілька разів, ми з нею практично не спілкувалися. Знаю, що неодружена й працює в банку.
Приїхав я до неї, полагодив кран, поставив прокладку й вже зібрався додому, як вона запросила мене випити чай. От сидимо ми на кухні, як раптом вона промовляє:
– Сергію будь моїм коханцем, – я спершу подумав, що щось не розчув. Потім Люба знову це повторила. Взагалі не знав, як реагувати. Їй років тридцять, мені вже сорок, і взагалі я не Сергій, а Саша. Хоча вона мала приголомшливий вигляд, але псувати стосунки з дружиною через несерйозну інтригу я не хотів.
– Не хочу, – сухо вимовив я
– Хм, я що тобі не подобаюся? Думала, я ще приваблива.
В неї чудова фігура, гарні очі, але я продовжував стояти на своєму.
– Не хочу! Припини це.
– В чому ж тоді діло? Ти хворий? Можливо, в тебе проблеми з “цією” справою?
– Подобаються мені жінки, і ти теж, й проблем у мене ніяких немає. Але я не хочу і не розумію, чому маю перед тобою щось пояснювати, — Люба нервово запалила цигарку.
– Ти перший, хто мені відмовив. Такого просто ще не було.
– Я все одно не хочу!
– Я все так влаштувала, що твоя дружина навіть нічого не зрозуміє, навіщо відмовлятися, я обіцяю, ти точно залишишся задоволеним. Можливо, тобі щось потрібно? Подарунки або випивка?
– Та дай мені спокій, я щасливий поруч зі своєю дружиною.
– Так, так не буває!
– Припини це, ти ще обов’язково знайдеш достойного чоловіка, а мені потрібно додому! – встав я з-за столу й почав одягати на себе куртку. Покинув її квартиру з неймовірним полегшенням. Вистачило мені сил не піддатися на таку провокацію.
Що ви думаєте з цього приводу?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!