Ми з сестрою Уляною завжди були близькі. Змалку ділилися усіма найпотаємнішими секретами. І це чудово, адже вона не просто рідна людина, а й найкраща подруга. Я завжди вірила, Уля радіє з моїх успіхів. Та як я помилялась.
Сестра в мене дуже правильна. В дитинстві вона завжди слухала батьків, чемно навчалась. А я тікала з дому, бігала до хлопців. Утім я завжди знала, чого хочу від життя. Закінчивши інститут знайшла роботу. Працювала секретарем в успішного бізнесмена. Богдан Павлович відразу на мене увагу звернув. Хоча й був одружений. Та він закохався наче хлопчисько.
Минуло пів року й ми одружилися. Чоловік на руках мене носив, навіть магазин косметики мені відкрив, аби не нудьгувала. А потім я народила донечку. За це Богдан подарував мені нову автівку з салону.
Уляна завжди була поруч. Їй подобався Богдан, адже він справді добра і щира людина.
– Як тобі пощастило! Такий чоловік, справжній принц.
– А ти дивись – і вчись. Треба завойовувати справжніх чоловіків, а не якихось невдах!
Згодом я народила ще сина. Богдан так охоче бавив дітей, проводив з ними час, що якоїсь миті я для нього відійшла на другий план. Мені стало сумно і самотньо. Звичайно, він любив мене, та це були вже не ті пристрасні почуття.
Тоді я саме почала відвідувати зал, моїм тренером став високий красень Артем. Ви скажете, що це надто банально? Можливо, так воно і є. Я закохалась у свого тренера. У нас розпочався неймовірний пристрасний роман. Кожна жінка мріє хоч раз відчути такі почуття. Я тремтіла від кожного його торкання. Свого Богдана ніколи так не любила.
Звичайно, усім цим я не могла не поділитися із сестрою. Та її реакція була неочікуваною.
– Чи ти здуріла? Як так можна?
– Перестань. Богдана я не покину. Артем – це лише розвага.
– Це не чесно. Чоловік все для тебе робить, дітей обожнює. Якщо ти не покинеш коханця – я все розповім Богдану!
– І ти так вчиниш з рідною сестрою?
– Моя сестра перетворилась на невдячного монстра!
– Перестань, ти наче дитина. І не смій Богданові щось казати!
Уляна встала і пішла, лиш дверми гримнула. Після тієї розмови минув місяць, а сестра відмовляється зі мною розмовляти. Вона зовсім примітивна, не розуміє, що шлюб – це не так просто. Артем вимагає, аби я покинула чоловіка. Та він бідний, живе в однокімнатній квартирі, тож я звичайно цього не робитиму.
Скажіть, як мені помиритися з сестрою? І невже моє бажання почуватися коханою – це так погано?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!