Сестра з 2-ма малюками вийшла за чоловіка з 3-ма дітьми. Тепер обоє вдають, що щасливі, але я розумію, що це просто неможливо

Ніколи не могла зрозуміти, звідки походить цей безглуздий вираз про те, що чужих дітей не буває. Бувають, ще й як! А ви колись пробували щодня ростити, годувати та виховувати нерідних малюків? От і я про теж. Сама дітей ще не маю. Але, якщо й матиму, то тільки власних. А в подібне безглуздя, про “звикнеш і стануть, як свої” не вірю. Зате моя сестра повірила. Тепер лікті кусає. Ось послухайте її історію.

Вона старша за мене на 4 роки.У дитинстві я брала з неї приклад, а зараз не хочеться. Навіть шкода її трохи. Соломія завжди була дуже правильною і чемною дівчинкою. Жила за принципами та потурала гуманності. Уся така добра, жаліслива – ось просто бери і в рамку став. Зате у вчинках Соломії логіки не було – самі тільки емоції. Не маю нічого проти її доброго серця та співчутливої натури. Але це непогано для меценатства. Хобі й не більше. Але Соломії ця поблажливість зламала життя. 

Ще після першого курсу сестра заміж вирішила виходити. Знайшла її добра душа найбезталаннішого юнака, бо так сильно хотілося його змінити. Комплекс рятувальниці чи що. Так що нареченим Соломії став син місцевих алкашів. Він був нічим не кращий, ніж його батьки. Ось сестричка і взялася його перевиховувати.

Через два місяці вона завагітніла. Напевне, була впевнена, що батьківство вплине на світогляд шибайголови, але марно. Хоча… Деякий час її коханий все-таки тримався. Навіть я в диво повірила. А потім все пішло по колу. Дійшло все до наркотиків і коли він сильно підсів, то моя Соломія нарешті прозріла. Взяла дітей і втекла з того притону. Повернулася до батьків. Я тоді якраз вступати до університету в столицю поїхала. 

Спочатку жили непогано. А потім Соломія раптом замислилася, кому вона з двома дітьми буде потрібна ? Вона, до слова, і без дітей не сильно комусь знадобилася б з таким характером. Хіба що для того, аби нею покористувалися. Ні освіти, ні власного житла, ні зовнішності, ні перспектив – а все через першого чоловіка, якого вона кілька років “рятувала”!

Потім сестрі захотілося справжньої любові. Почала шукати судженого в інтернеті. Довго не просиділа –  знайшла!   То був який розведений чоловік, на 11 років старший за неї. А бонусом ішло троє дітей. Добре, що у нього хоча б дах над головою був. Власний будинок у селищі. Там ще й господарство невеличке: курочки, город, качки, кролики. Я такого боюся. Я міська панянка, зате Соломії все одно. Вона одразу ж зібрала дітей, спакувала сумки і гайда до нього!

Хата в селі - Трихуторівка | Mapio.net

Зустрілися. Нібито велике кохання між ними спалахнуло. І почали жити разом. Заручини святкували в тому ж таки домі. На більше грошей не знайшли. Та куди там – 5 дітей! До слова, старших усе влаштовувало, зате діти одразу не здружилися. Нову матір з її чадами сприймати не збиралися. Мовляв, у них своя мама є. Спочатку всі думали, що просто потрібен час. Але минуло вже два роки, а нічого так і не змінилося. Але мушу визнати, що Соломія до них з усією любов’ю. Ще б вони їй тим же віддячили!

Важко тепер моїй сестрі зі стількома дітьми та ще й чималим господарством.

Усі зараз вдають, що таке життя їх цілком влаштовує. От просто велика і щаслива родина! Тільки я того не бачу. Знаю, що Соломія сильно втомилася. Я б на її місці взагалі кинула все і втекла з того дому. А зараз у дітей, які й без того не ладнають, почнеться перехідний вік. Ось тоді й почнеться найцікавіше.

Коли я приїжджаю в гості, то ледь не плачу: сестра замучена, діти не слухаються, чоловік тільки те й робить, що їсть та телевізор дивиться. Каторга, а не щасливе сімейне життя. Я б на місці Соломії швидко там лад навела, але моя сестра дуже добре. Не може вона ні на дітей крикнути, ні чоловікові показати його місце.

Намагаюся переконати сестричку, що треба і про себе дбати. А вона мені заявляє, що волонтером бути легше, вона ж це все по добрій волі робить. А я кажу, що з такої волі і до загробного життя не так далекого. А жити коли? Я пропоную подати на розлучення, поки ще є час.

Вона плечима знизує. Дітей шкода. Навіть нерідних, які до неї ставляться зневажливо та упереджено. Ось тепер думаю, бувають усе-таки чужі діти чи ні? І де межа тій безмежній любові, заради якої готовий на все? До слова, любові у Соломії з чоловіком ніякої і немає. Є обов’язки та повинності. Оце і все. Жаль Соломії. Вона ще така молода, а вже так сильно зіпсувала собі життя.

А ви як гадаєте?

Зробили б так само як Соломія?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector