Команда “Пошепки” натрапила на історію від читачки, яка вкотре доводить відому усім істину: “Всюди добре – а вдома найкраще!” Багато українців втратили свої домівки, своє житло, їхні міста перетворилися на попелища, але після перемоги України ми все відновимо, відбудуємо, щоб кожна людина могла знову відчути себе захищеною і щасливою в рідній і незалежній державі.
Не знаю, як нам з чоловіком так пощастило, але 15 лютого ми виїхали з України. Вирішили трохи пожити в Європі. Ми молоді айтішники, тож можемо собі це фінансово дозволити.
Були в Німеччині, Празі… Мандрували з містечка в містечко. І чим це все закінчилося? Ми повернулися до Вінниці.
Ви скажете, що ми божевільні! В країні війна, люди втікають з України за кордон, щоб захистити себе та своїх дітей, а ми свідомо наражаємо себе на небезпеку.
Що ж… Може, так воно і є, але ми так сильно скучили за своїм домом, що не могли більше ні дня чекати.
Не хочу, щоб цей пост перетворився на злісне нарікання на Європу, але я зрозуміла одне – Україна в деяких аспектах випереджує прогресивні країни на кілька кроків.
Наприклад, в Німеччині чи Польщі миттєво відкрити банківську карту у додатку нереально, а у нас така можливість давно є.
Ми тепер вміємо електронно реєструватися до лікаря, можемо в додатку замовити собі обід, каву чи навіть товари для дому. В Європі поки така система на налагоджена. Їм доводиться стояти в кілометрових чергах, щоб насолодитися ранковим еспресо.
В Празі майже немає цілодобових магазинів. Тому, якщо полюбляєте смачно перекусити на ніч – запасайтеся продуктами за дня.
Європейці – люди хороші, добрі і виховані, але, на жаль, вони нам не рідні. Українці – це наша родина. Добре, що ми вчасно це усвідомили і повернулися додому.
Ніколи не думала, що у Вінниці відчуватиму себе настільки щасливою і безтурботною.
Дай Бог, щоб війна якнайшвидше закінчилася, і всі люди повернулися на рідну землю, бо це найбільша радість!
Чи залишилися б ви за кордоном, якби мали таку можливість?
Напишіть нам у коментарях на Facebook
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю.
Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!