Не усі люди мріють про власну присадибну ділянку, зокрема дачу, оскільки на ній потрібно багато працювати. А ще якщо за територією довгий час не доглядав, будинок старий, то роботи тоді вдвічі більше. Інколи можуть накластися інші обставини, зокрема маленька дитина на руках, яка потребує постійної уваги. От героїня поділилася такою проблемою з нами.
ДОГЛЯД ЗА ДАЧЕЮ
Моя невістка нещодавно отримала від своєї бабусі у спадок дачу за містом. Будинок в аварійному стані, ділянка також занедбана, високі бур’яни — загалом навіть за один сезон не приведемо все до ладу. Правда, діти і не збираються там працювати. Наша Таня нещодавно народила, онуку лише пів року, дуже капризний, забирає у неї всі сили. Син працює, а ввечері сидить з дитиною, щоб невістка могла щось приготувати. Я розумію їх, і з одного боку щаслива, що нарешті з’явилася дитина, але з іншого боку — дача ж просто пропадає.
Їхати туди близько 2 години автобусами та ще й з пересадками. Андрій нещодавно мене відвозив на своїй машині, то так легше — півтори години, тобто сама я не зможу добратися. Невістка говорить, що після вагітності їй взагалі не до цієї дачі, а мені хоча б пару разів влітку туди — ніхто не хоче відвозити. Якщо зараз все запустити, то наступного року ми вже і не приступимо туди. До онука мене також не пускають, невістка говорить, що вихованням має займатися лише вона. А я бачу, як їм важко, хочу допомогти, а молодь мене лише відганяє від себе.
Спасибі чоловікові, що підтримує. Може, Таня і має рацію, вона сама має відчути, що таке материнство, але от на дачу могли б мене пустити, я б там все організувала ідеально.
Неприємна розмова
Ось така ситуація склалася, я не знала, що робити, тому вирішила висказати все дітям:
«Андрію, а що це таке, дача просто так травами заростає. Зробіть мені дублікат ключів, а я буду їздити туди, все приберу, наведу порядок. Не можна будинок на довгий час без нагляду залишати! »
Син глянув на мене з-під лоба і сказав, що дача належить Тані, й він не буде розпоряджатися її майном. Це мене дуже образило, я ж не планую собі ту дачу забрати, просто хочу допомогти їм. Думаю, може, син не второпав, що я хочу, й тоді ще звернулася до невістки. А та мені відповіла те ж саме:” Маріє Володимирівно, як нам буде потрібно ваша допомога, то ми повідомимо. Поки що не треба. От коли самі будемо їздити на шашлики, там і помаленьку будемо прибирати. Нікуди не дінеться та дача”.
От що їм тої дачі? Шкода, щоб я там підмела чи бур’яни прополола, нічого не розумію. Тепер доведеться просто чекати, поки невістка захоче там робити ремонт. Якийсь цирк! Що ви мені порадите в такій ситуації? Як донести дітям свою думку?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!