Зовсім скоро буде Новий рік, тому я і вирішила розказати вам свою історію, яка сталась зі мною ще у 2019.
Як зараз пам’ятаю: стою я на кухні, варю картоплю та моркву на олів’є, чекаю чоловіка з роботи, мрію про хороше свято… То мав би бути наш перший спільний Новий рік. Постійно ми то з друзями святкували, то з родичами. Не щастило якось удвох новорічну ніч зустріти.
І от уже було десь ближче до дев’ятої, коли мій Вадим таки зайшов у квартиру. Але не побіг мене цілувати, як зазвичай. А став на порозі й вовком дивився на мене.
– Ти чого там став, Вадимчику? Сідай, помагай мені яйця чистити, бо щось я не встигаю нічого. Якийсь ти кислий, сталось що? – накинулась я на чоловіка з питаннями.
Він мовчав десь хвилини зо три, а тоді таке сказав, що в мене і досі мурахи від того шкірою йдуть…
– Збирай свої речі й щоб я тебе тут більше не бачив! – заявив мені чоловік, з яким я вже 5 років була в шлюбі.
Отут-то я і зрозуміла, що нічка в нас буде просто чудесна!
– Ти чого, Вадиме? Що на тебе найшло? Чого ти в очі мені не дивишся?
– А що мені в них дивитись, як вони все одно брехливі? Знаю я всю правду про тебе, – відрізав чоловік і почав із шафи мої речі викидати. – Що, так і не скажеш, з ким ти ту дитину нагуляла і куди її діла?!
І тут все стало ясно… Мій Вадим завжди дуже хотів дітей. От і дня не було, аби він мені про це якось не нагадав. І йому було все одно: хлопчик, дівчинка… Він просто хотів мати продовження нашої родини. А я до того готова не була. Тому і сказала, що безплідна.
Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Тоді чоловік почав розказувати, що треба нам когось всиновити, аби сім’я була повна. Та я і там викручувалась, як тільки могла. То ще не готова, то фінансів у нас мало, то ще вигадувала яку відмазку…
А тепер Вадим якось дізнався, що я не тільки не безплідна, а що в мене ще й син є, якому вже три рочки. Оце так подарунок на свята, правда?
Вигнав мене чоловік з дому прямо в ту саму новорічну ніч. І я пішла. Стала, закурила та й думала про життя… Народила я не від великої любові. Хлопці, що по сусідству жили, дуже мене напоїли. І так якось воно все склалось, що з того дня я не пам’ятала нічого. А через дев’ять місяців у мене з’явився син.
Мати тоді сказала, що я зганьбила нашу сім’ю і ніхто мене таку зіпсовану заміж не візьме. Забрала в мене дитину й відправила в інше місто жити. А там я уже й познайомилась з Вадимом, завертілись у нас стосунки… До сина я їздила на вихідні, коли чоловіка на роботу викликали. Іграшки привозила, продукти… Хотіла забрати його до себе, але мати забороняла. Казала, що батьківських прав мене позбавить…
Отак я і жила, розриваючись між двома дорогими мені людьми. Усе боялась Вадимові всю правду розказати. І от вилізло воно мені боком.
Не знаю, скільки я так простояла, плачучи на морозі. Але в один момент побачила, що наді мною стоїть Вадим.
– Пішли додому. Розкажеш мені все. Але як збрешеш десь ще раз – я тобі того не прощу, – сказав чоловік і повів мене назад в нашу квартиру.
Тієї ночі я розповіла йому всю правду, розкрила душу… І він відвіз мене до матері, аби я забрала сина жити з нами.
Цього року ми знову будемо зустрічати Новий рік утрьох. У нашій родині більше немає таємниць та скелетів у шафах…
Хто знає: може це знак, аби ви теж розповіли комусь ту правду, яка вас тривожить…
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!