У далекому королівстві був дуже мудрий правитель. Він обожнював мистецтво, оточив себе музикантами та талановитими художниками. Та з віком він ставав дедалі сентиментальнішим.
Одного разу король зібрав усіх підданих і наказав.
– Я хочу зробити велику художню виставку. Тож нехай усі художники намалюють картину, на якій зобразять спокій – саме так, як вони розуміють цей стан. Я оберу найкращу роботу, вона висітиме в моїх покоях, а її автор отримає власний маєток і землю.
Усі митці ретельно готувалися до події. Чули про неї навіть в інших королівствах. У день виставки до міста приїхало чимало гостей. Всі хотіли побачити, кого ж обере правитель.
Як виявилося, більшість художників бачать спокій однаково. Вони зобразили штиль на морі чи тихе озеро, або ж навіть дітей, які міцно сплять. Та з-поміж інших вирізнялась лишень одна картина. Саме вона привернула увагу короля. Хоча й зображене на ній не надто навіювало спокій.
Художник зобразив на полотні бурю – дощ і страшенний вітер. Правитель довго роздивлявся картину, а тоді сказав:
– Ось вона! Це переможець.
– Чому? Ця картина зовсім не про спокій! – зауважив хтось із натовпу.
– А подивіться уважно. Ось на дереві гніздо, а там плашка. Вона сидить непорушно, накриваючи пташенят. Навіть за такої негоди – вона спокійна і впевнена, що все це мине.
Присутні плескали в долоні. А король забрав цей витвір мистецтва у свої покої. Його мудрість стала легендою. Та й справді, найважливіше – зберігати спокій в собі, навіть коли довкола буревії.
А як би ви зобразили спокій?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!