Зараз у нашому суспільстві модно сперечатися про життя жінки. Кого вона повинна любити, як мусить виглядати і як зобов’язана до кого ставитись…
І в такі моменти я згадую історію, яку давним-давно почула від бабусі.
Жила-була одна неймовірної краси дівчина. Губи пухкенькі, брівки тоненькі, а шкіра – біла-білесенька. Та от біда: був у неї ще й жорстокий батько, який закрив юну дівчину на самій верхівці височезної вежі. Багато юнаків намагались дібратись до красуні, аби хоч оком оцінити її вроду. Та всі ті спроби були марними, не міг ніхто здолати страшні перешкоди.
Чи довго так жила дівчина, чи ні, але закохалась вона якось в парубка, який постійно біля вежі блукав. Він не пробував задертись нагору, не шукав хитромудрих шляхів, що до них часто вдавались хлопці. А тільки ходив навколо та висвистував веселі пісеньки.
І так дівчині той свист в душу запав, що закохалась вона, геть голову втратила. От і стала просити вітру, аби він її спустив до землі із високої скелі. Довго вітер думав, а тоді й уклав з дівчиною угоду: він її вниз спускає, а та йому своє довге волосся відає. Дерев тут зроду не росло, а так же вітру хотілось побавитись осіннім листям… Згодилась дівчина. Спустив її вітер донизу, перетворив волосся на дубове листя та й пустив його світом.
Якщо вас зацікавила ця стаття, читайте більше за посиланням: https://t.me/+On4TH8CvEjplMjA6
Юна дівчина стала схожою на хлопчака, але своєї вроди не втратила. Та от як тільки стала вона на землю, зрозуміла, що не бачить більше свого коханого. Почала благати вона птаха, аби той її до нього привів. Птах згодився, але за це забрав у дівчини її дивовижний голос. І так шукала вона свого кохання, що і вроду свою втратила, і силу, і енергію молоду… А як таки дійшла до свого судженого, стала вже старою, негарною, блідою… Глянув на неї парубок, махнув рукою та й пішов собі далі пісень виспівувати. А дівчини через кілька днів та й не стало, бо не захотів її батько після того всього додому прийняти…
Можете шукати тут мораль, можете не шукати. Але для мене ясно одне: жінка, яка віддається комусь повністю, просто втрачає себе. Хіба ж у нас мало таких? Та прибирає, готує, дітей глядить і все на світі робить, аби догодити чоловікові. Та на роботі сидить із самого ранку до пізньої ночі, аби довести, що вона не гірша за когось там іншого. Та вже вдесяте лягає під ніж хірурга, аби відповідати стандартам краси. Але що їх усіх чекає вкінці? Розчарування в собі, розчарування в людях і житті загалом. Бо вони весь час щось робили для когось. А для себе не жили.
Але ж насправді усе в цьому світі дуже просто.
Хороша дружина та, яка має в житті баланс. Вона дбає про чоловіка та дітей, але на перше місце завжди ставить себе.
Приваблива жінка та, яка почувається впевнено, приймає свої недоліки та переваги, не боїться бути щирою.
Успішна жінка та, яка має мету і рухається до неї, але вміє відпочивати і витрачати час на себе.
Саме тому ніхто не може вказувати жінці, як їй жити. Вона повинна розібратись в собі. розставити пріоритети і навчитись з ними справлятися. Повірте, тоді у світі зникне дуже багато проблем…
А ви згодні з такою думкою?
Ще більше цікавих історій читайте за посиланням: https://t.me/+ip4OLY7feqc1OTQy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!