Що це за звичка така безпардонна, у гості до інших людей набиватися? Вам що, вдома не сидиться?

От скажіть мені, будь ласка, чого деякі люди такі безпардонні? Недавно був у мене ювілей, 50 років. Святкувати його не хотіла. Прийшла до мене донька, ми випили чаю… Ото і всі веселощі. 

І все б то нічого, але ж тепер усі знайомі мені просто телефон обривають! І всіх цікавить одне: чого я їх на своє свято не запросила. Але ж хіба я повинна була?

Давайте відверто, мені давно вже не 20 років. І погляди на життя в мене теж змінились.

Я не хочу прибирати

Підготовка до святкувань колись мені подобалась. Я любила стояти цілий день на кухні, готувати усякі смаколики, чекати гостей. А ще до жаху любила наводити порядки у квартирі. Мене це заспокоювало. Але зараз мені все це не треба. Драяти два дні квартиру, аби до мене десять чоловік поїсти прийшли? А тоді ще й після них вимивати і посуд, і підлогу, і прати знову… Та нащо воно треба! Навчіться розуміти, що з віком людям стає все важче виконувати якусь фізичну роботу.

Якщо вас зацікавила ця стаття, читайте більше за посиланням: https://t.me/+On4TH8CvEjplMjA6

Готувати я теж хочу

Пошепки

Усі мої подруги накривають цілу поляну, якщо звуть когось до себе в гості. Звісно, якби я святкувала день народження, то теж мусила б крутити ті котлети, тушити голубці, холодець варити… Усе б це змели за три хвилини, та ще й розказали б, що і де я не так зробила. То я краще ляжу та відпочину, ніж буду над плитою день і ніч стояти.

Я ненавиджу плітки

Ще кілька років тому мені це приносило задоволення. А тепер мене від цього перемивання кісток аж нудить, їй Богу! Старші починають повчати молодших, молодші вовком дивляться на старших. Той те ляпнув, той про те не подумав… Закінчується це завжди сваркою. А я дуже не хочу, щоб мій день проходив саме так.

Мій ювілей – моє свято. День, який я можу провести так, як сама того хочу. І головна перевага мого віку в тому, що я можу без вагань сказати родичам і друзям все, що про них думаю.

– Я вас не покликала, бо не кликала нікого. Цей день я присвятила собі. Сподіваюсь, ви знайдете в собі сили привітатись зі мною при зустрічі після такого, – кажу я тепер тим, хто на мене ображається.

Ще більше життєвих історій читайте за посиланням: https://t.me/+ip4OLY7feqc1OTQy

А ви колись на таке ображались? Діліться в коментарях

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

VikaB
Adblock
detector