Щойно я побачила сваху, зрозуміла – невістка такою ж буде. Кістьми ляжу, але не дам синові з такою жити

Ми з чоловіком дуже прості люди. Обидвоє в селі зростали, досі великий город маємо. Адже ніщо не може замінити домашні овочі. Погодьтесь, ці пластмасові помідори із супермаркету з ними не зрівняються. А ще, коли почалась війна ми придбали моїй старенькій мамі корову. Тепер і молочні продукти в неї беремо. Хто ж знає, що нас чекає.

Свого сина Іллю теж виховували працьовитим. Все він вміє, змалку на городі. І хоч в місті живемо зараз – неодноразово думали про переїзд. Навіть син казав:

 – Не хочу я у квартирі жити. Куплю хатинку на околиці, щоб городик невеличкий і садок. Там і дітям зростати краще буде.

Я все чекала коли він вже знайде дівчину, з котрою буде втілювати свої мрії. І тоді якось привіт він Маріанну. Статну, красиву. Під час першої ж спільної вечері я попросила її допомогти мені на кухні. Така собі перевірка.

 – Доню, почисть картоплю і поріж гарненько на четвертинки.

Вона подивилась на мене здивовано.

 – А нащо ви нас в гості кликали, щоб ми вам готували? Хто таке робить.

 – Ну, вибач, не встигла все.

Вона все ж взяла ніж, та за 10 хвилин ледве почистила чотири картоплини. Дивитись на це було боляче. Я не витримала.

 – Тебе що мати не вчила? 

 – Вчила! Що жінка не мусить бути кухаркою і прибиральницею.

 – Огого!!! А хто ж мусить?

 – Хто самий того хоче. В мене є освіта, робота в батьковій компанії. У вільний час можу робити те, що хочу!

Далі я вирішила мовчати. Аби остаточно не пересваритись. Врешті весілля ще не було, думала, вдасться вмовити сина покинути цю дівчину. Згодом намагалась з ним серйозно поговорити:

 – Сину, подумай добре! Не пара вона тобі! Трохи поживеш і зрозумієш!

 – Мамо, з часом вона зміниться. То вона просто ще молода.

Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Вирішила я не втручатись. А коли вже діти обрали дату весілля запросила нас до себе майбутня сваха. Я накрутила голубців, спекла пиріг і ми пішли. Вдягнулися просто, все ж додому йдемо, не в ресторан. І тут виходить Елла Миколаївна, в сукні й на підборах.

 – А що це ви в хаті у взутті? – Не втримала й спитала я.

 – Це не проблема, викличу клінінг, поприбирають.

Ми сіли за стіл, а нічого немає. Раптом хтось прийшов.

 – О, це доставка з ресторану!

 – Яка ще доставка?

Пошепки

 – Наша вечеря!

Свати почали розкладати контейнери. А тоді розлили якесь дороге вино.

 – Пригощайтеся!

Я не знала, що казати. На столі якісь суші, салати та всілякі дивні закуски. А їсти що?

 – Нагрійте хоч голубців. Ми ж голодні будемо!

 – Ви скуштуйте нормальну їжу! Це смачніше! – сказала сваха, навмисно мене образивши.

Після цього я їсти нічого вже не хотіла.

 – Тепер ясно, чому Маріанна зовсім готувати не вміє.

 – Ми її ростили не для того, щоб чоловікам прислужувала. Вона в нас розумна дівчинка, гарно заробляє. Схоче – готуватиме, ні – то ні!

 – Ви гадаєте, що це правильний підхід. А як же домашній затишок? Син хоче будинок, город.

 – Який ще будинок. Маріанна що вам – селючка якась? А затишок є коли люди поважають один одного і кохають.

Не знаю, що тоді сталося. Та я цю нісенітницю слухати не могла.

 – Любов – це коли дружина хоче чоловікові приємно зробити, смачним борщем нагодувати. А ви доньку виховали егоїсткою, котра зовсім до життя не пристосована. Зараз війна – треба все вміти. Якщо щось трапиться, то вона що робитиме? Зачіску і нігті собі.

 – У вас мислення, наче в столітніх пенсіонерів!

 – А ви думаєте, що сукню вбрали й молода?

Усе переросло в жахливу сварку. Врешті ми пішли геть. Син наздогнав мене й насварив:

 – Мамо, ну нащо ти так? Кожен має право на власну думку.

 – Дорогий мій. Хочеш – живи з нею, але одружуватись, прошу тебе, не поспішай!

Я не знаю, що сталося, та переконана, що насправді Ілля розумів, що обрав не ту. Та молоді скасували весілля і розійшлися. Наостанок сваха зателефонувала мені:

 – Сподіваюсь, ви задоволені! Зруйнували життя власному синові! Ви ще про все пошкодуєте!

Та я не слухала далі її монолог. Мати завжди краще знає, що добре для її дитини.

Як гадаєте, правильно я зробила чи ні? Як би ви вчинили?

Більше цікавих життєвих історій тут https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector