Сховай свою доньку подалі! І фото прибери. Артем ніколи з тобою не одружиться

Валентині в житті не дуже щастило, і от нарешті появився в неї шанс на краще життя. Цей шанс був настільки красивим, що всі почали заздрити дівчині – з зеленими очима, брюнет, атлетичної статури – Артем був схожий на чоловіків з глянцевих журналів. Коли він зайшов в кафе. то одразу привернув до себе увагу.

Всі відвідувачі кафе тоді сиділи в телефонах, і лише Артем – з газетою! Валя часто навідувала цю місцину, сьогодні вирішила попити чаю з тістечком та почитати книгу. Молоденькі дівчата у закладі відклали телефони й одразу почали пускати бісиків в бік Артема, однак він взагалі не відповідав їм взаємністю. Валя на фоні цих фотомоделей мала незграбний вигляд – ситцеве плаття в квіточку та коса до пояса. Хоча живе в місті не один рік, так і не змогла звикнути до міської моди.

Навіть колеги з роботи часто її дражнили – “село”. Хоча дівчина не користувалася косметикою, однак була доволі красивою, просто ця краса була не настільки яскрава – голубі великі очі, довга руса коса, густі брови.

Дівчина допила чашку імбирного чаю і вже зібралася іти, як раптом зловила на собі погляд цього красунчика. Це змусило її засоромитися.  Вона одразу вибігла з кафе, однак хлопець побіг за нею 

– Дівчино, зачекайте. Ви книгу забули! – пролунало ззаду.

Вона подякувала й рушила знову вперед.

– Не лякайтеся, я не хотів вас чимось образити. Мене звати Артем, ви не проти, якщо я вас проведу?  

Валя заперечувати не стала й вони пішли удвох. Про те, що Артем тоді залишив свою автівку біля кафе, дівчина дізналася пізніше.

Матвій, друг Артема, мав на цю ситуацію власну думку: 

– Тьома просто вже не хоче знову цих сучасних краль, в яких, окрім губ та брів, більше нічого не видно. А Валя – натуральна краса, “зроблено в селі”, а ще й книги читає. Ну нічого, награється Тьома з нею і кине, як завжди.

Однак тоді Матвій і гадки не мав, що Артем закохався у Валю до без тями. Вона йому настільки припала до душі, що він взагалі не бачив інших.

Батьки Артема були заможними інтелігентами, мали власну мережу взуттєвих магазинів в місті. Матір, Луїза Робертівна, була не проти такої невістки: 

– Незіпсована дівчина. Трішки наївна, однак не матеріальна, не буде витрачати наші гроші. Впевнена, що стане хорошою дружиною, тільки її трошки обтесати треба.

Валя літала на сьомому небі від щастя, не розуміла, за що їй така радість. Однак було одне “але”: Валина донька Марічка, про яку практично ніхто не знав, Артем теж. Під час вагітності дівчині було взагалі не солодко: батьків не стало, а ще наречений покинув дівчину за місяць до народження. Дівчинка народилася зі слабкими здоров’ям, а у Валі практично не було коштів для лікування. 

Потім трапилася ще більша біда – в сусідів загорілася хата й перекинувся вогонь на житло Валі, все згоріло до тла. Валентина тоді забрала свою доньку й подалася до тітки в місто. Згодом тітка орендувала кімнату для Валі на пів року і сказала, щоб та більше приходила. Марічці було всього лиш чотири роки, Валя влаштувалася на роботу, а для доньки взяла няню. Працювала дівчина медсестрою, часто брала додаткові чергування, щоб заробити більше коштів. І ось тут і з’явився Артем.

Пошепки

Одного вечора Валя прийшла на вечерю до батьків Артема, і там його матір висунула власні міркування: в світі  повинні залишатися лише здорові, красиві та сильні люди, а от неповноцінним тут не місце:

– Якби у мене була дитина з дефектом, то відразу б в сиротинець здала, не замислюючись!

Валя згадала про свою донечку і слова не могла сказати. Подруги радили не розповідати про Марічку, щоб Артем не втік до одруження. До того ж дівчині так хотілося вийти заміж. Та й кохає вона Артема всім серцем. Але якщо потім її доньку не приймуть? Вони ж рано чи пізно все одно дізнаються правду.

Валя тоді почала обдумувати можливі варіанти, як приховати своє минуле. Пройшло три місяці й Артем зробив їй пропозицію.  Валя погодилася, але про доньку нічого не сказала. Не знала, що робити далі. 

Марічку поселила в квартирі няні за додаткову плату, от прийшла одного дня туди, щоб зібрати речі дівчинки. 

– Сусідка обіцяла борошна занести! –  промовила літня жінка пішла відчиняти.

Валя була шокована, коли почула в коридорі голос свого нареченого. Вона подала туди й побачила Луїзу Робертівну, здивованого Артема, а позаду – колега Юлька зі злим обличчям. Ось хто все розказав коханому. Марічка тоді підбігла до мами нареченого й простягнула руку. Валя в цей момент закрила очі і вже очікувала, як її мрії знову розбиваються. 

І тут сталося те, чого вона ніяк не очікувала!

– Привіт, дитино. Як тебе звати, маленька? Сьогодні я нічого не взяла з собою, однак наступного разу подарю тобі ляльку, – промовила Луїза Робертівна й взяла дитину на руки. 

– У тебе дуже красива донечка, чому ти раніше не розповіла? – спитав Артем й підійшов до Валі.

Валя одразу розплакалася й кинулася в обійми до коханого. Вона просто не могла повірити, що нарешті ці жорстокі будні закінчилися і вона зможе бути і з коханим, і з донькою. 

– Валю, тобі треба було нам розповісти… От у мене була донька Майя, молодша від Артема, вона прожила лише шість років… Син обожнював свою сестру, ми всі її дуже любили, але втратили. От не можу досі відпустити свою дитину і змиритися з тим, що трапилося. Як ти могла подумати, що ми не прийняли б твоєї дитини?

Говорили ще довго в той вечір, а через декілька місяців святкували весілля. Марічка теж була на ньому у білосніжному платті, як і її матусі.

Що Ви думаєте з цього приводу? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector