Живу в одній квартирі з невісткою, яку син давно покинув. Совість не дозволяє її вигнати, але терпіти “родичку” вже нема сил

Мій син розлучився ще пів року тому, жив з невісткою та дитиною у мене. Після розлучення Олексій орендував квартиру окремо від нас, а невістку та сина залишив проживати у моїй квартирі. Я шокована з цієї ситуації, прошу в Олексія, щоб він розставив всі крапки над “І”, чому це я повинна проживати з ними?

Син зняв з себе всю відповідальність, сказав, що якщо вони мені заважають, то нехай виганяю їх сама. Тепер хоча б добре, що Олексію раніше не збрело в голову їх прописати в мене.

Невістка в мене хороша, одружилися вони дуже молодими — по дев’ятнадцять років було, спершу взагалі мені це все не подобалося. Однак Віра була дійсно непоганим варіантом — тиха, скромна, спокійна. Спершу я відселила їх на квартиру, що залишилася від бабусі, потім ми змушені були продати це житло через певні обставини, і ми стали жити всі разом. Віра мені дуже дякувала, її батьки допомогли з весіллям, а потім зітхнули з полегшенням. Видали дочку заміж і забули, як то кажуть. 

Сім років проживав син з Вірою щасливо, дітей ще не народжували, загалом ніби все добре було. Я дійсно вірила, що цей шлюб буде на все життя. Олексій вже став на ноги, знайшов роботу з хорошою зарплатнею, а Віра в 26 років поринула в материнство. І от Олексій раптово заявляє, що насправді не кохає вже Віру, всі почуття згасли, правильно казали, що не варто так швидко одружуватися. Загалом він її не хоче, і не знає, що далі робити. 

Вирішив — орендував житло, зібрав речі і пішов, а я залишилася з невісткою та онуком. Вірі іти нікуди, вдома її не чекають, там в двокімнатній квартирі бабуся з дідусем, мама з татом, а ще й сестра молодша. 

Пошепки

Олексій навідує сина раз в тиждень, купляє продукти, а ще оплачує квартплату. От і говорю я подругам: 

– Ні, ну я все розумію, пішов по-чоловічому, все їй залишив!  Тільки ось одна деталь – залишив не своє! Мені заявив – тобі якщо шкода квартири, ти і виганяй.

Олексій думав, напевно, що Віра сама речі збере, а вони навіть і не думає. Ну нехай ще поживуть в мене, поки онук трохи не підросте, та далі вже може Віра роботу знайде і теж собі щось орендує. Правда, натякати треба вже зараз, бо подумає, що це назавжди.

Як в цій ситуації правильно поступити?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector