— Сину ніколи ні про що не розповідай. – ошелешила мене свекруха перед відходом у вічність. Виходить вона про все все те, що ми робили знала і мовчала? 

Одружилася я з великого кохання і просто марила своїм чоловіком — він був дуже турботливим та ніжним. Але от не подобалася мені його робота: працював він «далекобійником». Тому я часто сумувала, коли коханий був в рейсах.

Щоб мені не було нудно, він залишав мене у своїх батьків. Свекруха моя — хороша тиха жінка, а ще надзвичайно спокійна. Вона любила мене й завжди давала мені все найкраще. Свекор також у мене був хорошим чоловіком, і на свої пятдесят років був дуже видним чоловіком. 

Свекруха хворіла, тому вони вже давно жили, як брат і сестра, а в свекра вже був не один роман за спиною. Я зрозуміла, що свекруха все знала, але вдавала вигляд, ніби у них все нормально. Так ми стали частіше спілкуватися з Петром Васильовичем, його поведінка значно відрізнялася, коли мій чоловік Ігор був поруч, а  коли їхав в рейс. Коли ми залишалися наодинці він відкрито фліртував зі мною.

Мені було ніяково від такої уваги, а його «випадкові» дотики мені стали подобатися. Мені здавалося, що я у нього закохалася. 

І ось одного разу вночі він прийшов в мою кімнату. Що я могла зробити? Скажете, треба було влаштувати випровадити його? Ні, я сама хотіла цього!

Ось з того часу і почався наш роман: ми проводили разом майже кожну ніч, а для мене він став просо найкращим коханцем, хоча в день він поводився зі мною, як з невісткою.

Згодом я зрозуміла, що вагітна, і дитина це була взагалі не від мого чоловіка, а від свекра. Приїхав мій чоловік, і за тиждень я просто сказала йому, що він скоро стане батьком. Сам свекор все прекрасно розумів, але роль дідуся його цілком влаштовувала. Народилася у мене донька, ми з Ігорем чудово ладнали, він мені у всьому допомагав, а як нашій Оленці виповнився рік, Ігор відправив мене знову до своїх батьків на літо.

Тоді я старалася не згадувати про цей роман, але він знову прийшов до мене вночі. Правда, вже все було не так, як вперше. Друга спроба роману була невдалою, мені мучили докори сумління, й соромно було перед чоловіком. Свекор був кращим коханцем, ніж він, але ж насправді він не любив мене настільки щиро, як Ігор.

Я не дочекавшись кінця літа зібрала речі і поїхала додому. Через місяць зрозуміла, що знову чекаю дитину, а тепер я взагалі не була впевнена від кого.  Мені так було соромно, за все це, а чоловік з радістю чекав на появу другої дитини.

З того часу пройшло багато років, і мій такий турботливий коханий зрадив мені й закохався в іншу жінку. Напевно, це така була моя відплата. Він пішов від мене й одружився вдруге, хоча з дітьми завжди допомагав.

Я хотіла йому сказати правду вже після розлучення, але свекруха  перед тим, як піти у інший світ залишившись зі мною наодинці, попросила:

— Сину ніколи ні про що не розповідай.

Мене тоді наче окропом ошпарило. Вона знала про наш роман і всі ці роки мовчала. А тепер я навіть не маю в кого попросити прощення, лише молюся за свою грішну душу.

От і навіщо я піддалася спокусі?

U2
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: