Чесно кажучи, я ненавиджу новорічні свята. То ж треба купувати продукти до столу, готувати їсти, а ще вибирати подарунки. Останній пунктик – то наче каторга, інакше не скажу.
Мені не шкода купити комусь гарний подарунок. Наприклад, подругам часто вибираю щось з косметики, там бюджетних варіантів багато. Моя мама так само багато не просить, минулої зими на свята захотіла тільки теплі рукавички. Але я купила набір ще з шарфиком та шапкою.
Однак, свекруха в плані подарунків так губу розкатує. І обирає недешеві забаганки. Минулого року знаєте, що вона захотіла? Варильну електричну плиту. Електрику, коли на дворі були відключення світла!
– Нащо воно вам? Що готуватимете? Краще залиште газову, на ній можна їсти варити, коли світа нема.
– А ти не командуй. Словом, я вже була в Епіцентрі та все вибрала. Ваше діло тільки гроші дати.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Звісно, та поверхня коштувала 15 кавалків. Довелося брати такий подарунок у розтермінування в магазин, бо повної суми у нас не було. І ми до квітня чи травня виплачували плиту.
Думаєте, їй раз в рік палка стріляє? Ні, 8 березня захотіла путівку в санаторій до Трускавця на тиждень. І якщо ми їй легко відмовляли, то вона одразу ображалася:
– Ось так ви мене любите? Так про маму стареньку піклуєтеся?
При тому, онукам вона дарувала звичайні солодощі, які були в магазині на акції. А мені якусь косметику, яка навіть за віком не підходила, уявляєте? Ну такий контраст виходив.
І цього року я сказала чоловікові, що сама оберу бюджетний подарунок для його мами. Якраз вдалося на знижці знайти гарний чайник та теплі капчики, щоб взимку не було холодно. Просто треба ще дітям на Миколая щось відкласти, моїм батькам купити. Ну і на Новорічний стіл, бо домовилися, що гості до нас прийдуть.
Тому, самі розумієте, що на подарунки був дуже обмежений бюджет. Але 3 дні тому до мене зателефонувала свекруха:
– Ну що ви там, готуєтеся до свят?
– Так, вчора були в супермаркеті.
– А я якраз глянула, що мені треба. Зимове взуття таке стареньке, дві пари шкарпеточок одягаю. Вже стільки разів його до майстра відносила.
Я одразу зрозуміла, до чого хилить свекруха і морально готувалася до відмови.
– Так от, була в магазині і там така гарна пара чобіт. На каблучку, але такому маленькому. Коштують всього 4500 і це на знижці.
– Ні, ми вже купили вам подарунок.
– Що? Який?
– Чайник та домашні капці.
– Я таке дрантя не хочу. Ти що, знущаєшся? А як я буду ходити в такі морози на вулиці?
– Нормально. Ви тільки минулого року купили нове взуття, нічого йому не бракує.
– І що? То я маю в одній парі ходити 3 місяці?
– Знаєте, а я тут хочу ремонт у кухні зробити. Шпалери треба купити, там рулон коштує 500 гривень, нам декілька штук треба.
І коли свекруха сама почула, що я хочу на свято, то одразу кинула слухавку. Я ще потім не могла до неї додзвонитися. Певно, навмисне так зробила, щоб не слухати мої побажання.
Ще й пані Ольга встигла чоловікові зателефонувати ввечері:
– Ну ти уявляєш, вона хоче купити мені якісь дешеві капці.
– Мамо, вони теплі та дуже красиві. Ти ж сама жалілася, що вдома холодно.
– Ну тоді треба купувати обігрівач, а не капці. Натяків геть не розумієш.
– Мамо, або ти приймаєш чайник та капці, або залишаєшся без подарунка. Вибирай, часу не так багато залишилося.
Якщо свекруха думає, що з нашої родини вийде “викачати” гроші собі на новий одяг чи меблі, то я бажаю їй успіху. Бо нам вже остогидло так постійно витрачати зарплату та її витребеньки. Треба ремонт – хай сама все купує та оплачує. А в нас є малі діти та інші родичі.
Просто поясніть мені одне – звідки беруться такі нахабні родичі? То десь існує конвеєр чи як? Невже і я такою колись, борони Боже, стану?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!