Свято було у розпалі, гості танцювали та брали участь у різноманітних конкурсах. Здається, що молодята вже й не звертали увагу на “елітні” страви. Однак, мати нареченого ніяк не могла заспокоїтися. От уявіть собі ситуацію, що на весіллі замість риби та морепродуктів офіціанти винесли дешеві макарони з курятиною. Неприємно, правда ж?
Пані Олена уважно вивчала меню та винну карту. “Якщо вже й на рибі зекономили, то цікаво, яке нам вино принесуть?”. Настрій у жінки був зіпсований, адже на таке свято для єдиного сина вона з чоловіком потратила чи немалу суму. Вирішила, що не хоче зараз робити скандал при гостях та ось так закінчити свято, тому відклала розмову з власником закладу на завтра.
У Віктора була мрія дитинства – відкрити власний ресторан. Нехай до нього приїздять з усіх куточків країни, щоб скуштувати вишукані страви! Звісно, що чоловік досить довго відкладав гроші на проєкт, часто економив на власних потребах. Але через два роки стояв на порозі ресторану та урочисто перерізав червону стрічку. Друзі та родичі вітали його з таким чудовим днем й потихеньку розпитували про вільні дати. От у когось скоро день народження, а у подруги донечка народилася – треба організувати хрестини чи двоюрідна сестра троюрідної тітки по бабусиній лінії просить зарезервувати декілька столів на ювілей.
Одного дня до пана Віктора прийшла сусідка, Олена Павлівна з чоловіком.
– Здрастуй, Вітю! Ми тут з чоловіком прийшли до тебе з одним проханням. Наш син, Михайло, нещодавно зробив пропозицію дівчині. Тому ось, помалу готуємося до весілля. Нікому у місті не довіряємо, крім тебе. Чи є у тебе ще вільні дати для свята?
– Звісно, для вас виберу найкращий варіант. Ще й страви смачні пораджу!
Хочу додати, що сусіди – люди не бідні, тому обрали тільки найкращі закуски та алкоголь. Загалом, вийшла досить солідна сума, яка не кожному по кишені.
Отож, у суботу з самого ранку кухарі крутилися біля плити, офіціанти сервірували кожний стіл та й декоратори виконували свою роботу сумлінно – прикрасили зал квітковими композиціями та поставили чудову зону для фото. Здавалося, що на зустріч має завітати якась королева, а не звичайні сусіди. Ось при вході – кенді бар, щоб гості могли перекусити, а навпроти стоїть козацький стіл, якщо захочуть хильнути чарку для хорошого настрою. Персонал бігав туди-сюди та чемно поводив себе.
Однак, мати нареченого не була задоволена. Адже домовлялися про елітний алкоголь, а подали якусь дешеву випивку з магазину. Або ж солодощі – здавалося, що їх купили в АТБ по акції, хоча у меню було фондю й тарталетки. Звісно, що мати не хотіла скандалити при гостях та псувати всім свято. Думала, що це просто помилково винесли таку їжу, зараз швиденько все поміняють.
Але її терпіння дало велику тріщину, коли на столах замість морепродуктів винесли дешеві розварені макарони, які нагадували кашу, та маленькі шматочки курятини. А де креветки, лобстери та мідії? Гості вже починали перешіптуватися, мовляв, так економлять на весіллі єдиного сина. Олена Павлівна потайки пофотографувала всі столи, адже потрібні докази.
Свято усім сподобалося. Запальні танці, веселі конкурси та десятки щирих побажань для молодої пари. Однак, наступного дня жінка вже стояла на порозі будинку пана Віктора.
– Що це за нахабство?! Ми замовляли у тебе креветки, а гостям подали на стіл звичайне картопляне пюре та шматочки курятини, яке на зубочистці може поміститися! – лається чоловік.
– Алкоголь дешевий, так боялися, щоб нікому погано не стало від таких напоїв. Ми затверджували меню, ось на фото – дешева горілка з магазину, ми навіть ціни всі порівняли. Та в іншому ресторані ми б заплатили у тричі менше та не псували собі настрій! – дорікає жінка та показує всі фото.
Звісно, що Віктор намагався вийти сухим з води. То у нього підрядник такий поганий та підставив його, а ось на кухні замовлення переплутали. Дійсно, так легко переплутати звичайні макарони з мідіями! А потім чоловік взагалі сказав, що не буде нести відповідальність за своїх працівників!
Довго сварилися, що аж сусіди почали за паркан заглядати. От зайшла тітка Ліда.
– Вітю, ти казав сьогодні зайти. Маєш мені гроші за торт весільний віддати та пляцки.
Здавалося, що від злості у пані Олени аж дим з вух пішов. Сусід хвалився, що у нього кондитер з Франції, а то виявляється шкільна кухарка Ліда! Та ще й сказав заплатити за торт 2 тисячі гривень, хоча жінка згодилася за 500 все зробити. От тобі й поміч від сусіда!
– Знаєш, мені цей цирк набрид! Або ти повертаєш нам усі гроші, які так нахабно забрав до кишені, або я подаю на тебе у суд! Мав би совість чесно визнати свою помилку, а не побрехеньки тут розповідати! – почав погрожувати чоловік та вже хотів телефонувати у поліцію.
Тоді сусід перелякався не на жарт. Того ж вечора приніс всю “зайву” суму. Там було не тисячу чи три гривень, а цілих двадцять! Батьки вирішили ці гроші подарувати діткам на відпочинок, нехай поїдуть у медовий місяць в теплі краї.
Звісно, що після такого випадку про Віктора пішла погана слава у місті. Помалу почав втрачати постійних клієнтів та великі замовлення. Та й одного прекрасного дня збанкрутував. Не знав, що робити, адже навіть місцеві гуляки не приходили до нього похмелитися. Однак, не звертав увагу на брудні плітки про себе та не згадував той день, коли погодився на весілля.
На вашу думку, пані Олена з чоловіком правильно вчинили? Чи дотримуєтеся ви правила, що клієнт завжди правий?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!