“Слова – іноді як мед, а іноді як ніж”. Повчання мого батька, яке я ніколи не забуду

Це вже був кінець робочого тижня, батьки прийшли втомлені з роботи… Матір одразу почала готувати вечерю – вона поставила перед батьком тарілку з тостом, було видно, що він підгорів, а ще поруч – банку з полуничним варенням. Я здивовано спостерігала, що буде відбуватися далі – чи стане батько їсти цей підвуглений тост. Він удав, що нічого не помітив, занурив чорний шматок хіба в банку з варенням, відкусив шматок і спитав, як у мене пройшов день. Ч щось прубормотіла у відповідь, і тут раптово матір вибачилася за невдалий тост. 

Батько з посмішкою на обличчі сказав:  “Люба моя, я обожнюю тости, що підгоріли!”

Мене це дуже здивувало, адже як можна любити підгорілий хліб? Ще перед сном я вирішила перепитати в нього, чи дійсно йому сподобалося те, що дала матір. Він просто обійняв мене і промовив: “Доню, твоя мама сьогодні прийшла дуже втомлена, в неї був  важкий день, а от мої гострі слова можуть її дуже сильно ранити. Інколи краще з’їсти підгорілий хліб”.

Стосунки – це складна річ, і якби ви не любили один одного,  в житті все одно трапляються складні моменти. Головне – вміти приймати чужі помилки, розуміти, що не буває ідеальних людей, і тоді ви дійсно будете щасливими разом!  

Згодні зі мною?

U2

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector