Якось у суботу перед поверненням додому священник вирішив зателефонувати своїй дружині з робочого телефону. Тоді надворі якраз почало вечоріти, а зважаючи на осінню пору, ще трохи – і все затягне темрява
Чоловік довго збивав і набирав знову, але дружина не відповідала. З мобільним не вийшло, тож довелося набрати домашній номер. Нарешті кохана взяла трубку. Чоловік стурбовано запитав, що трапилося, чому вона так довго не відповідала.
Жінка здивувалася. Мовляв, ніякого дзвінка не було. На мобільному навіть пропущених немає.
Тоді священник навіть не звернув на це уваги. Думав, що це збої в техніці, але наступного дня йому перетелефонували.
По той бік пролунав незнайомий чоловічий голос. Хтось запевняв, що в суботу йому дзвонили з цього номера.
Священник розгубився. Він не міг зрозуміти, про що йдеться.
– Я спочатку не встиг відповісти, але дзвінки були такими настирливими, що я навіть злякався. І ось вирішив перетелефонувати,- сказав незнайомець.
Нарешті священник згадав, що телефонував своїй дружині. Напевне, помилився номером. Чоловік перепросив у незнайомця за таку прикрість. Він хотів було вимкнути телефон, але співрозмовник його зупинив. Останній хотів у дечому зізнатися.
Виявилося, що тієї ночі парубок хотів покінчити з життям. І перед тим, як наважитися, він підвів голову вгору і звернувся до Бога. Він попросив того подати йому знак, якщо його життя мало якийсь сенс і не слід було робити запланованого.
Саме цієї миті задзвонив телефон. Раз, тоді вдруге, втретє… Чоловік підійшов до мобільного і побачив на екрані напис: “Свята Трійця”. Злякався так, що не зміг навіть відповісти на дзвінки.
І справді, храм, при якому служив наш священник, називався “Храмом святої Трійці”…
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
