Сьогодні минув рівно рік, як ми з дружиною розлучилися. Ми прожили непогане життя разом, але не склалося. Так буває. Втім, пригадую, як дивився на неї сьогодні і не міг повірити власним очам! Тепер зрозумів, як сильно люди у житті можуть помилятися.
Зазвичай промахи та падіння стимулюють нас до нових спроб і особистісного росту. Ми стаємо рішучими та впевненими в собі. Є й такі, яких це неабияк збиває зі правильно шляху і демотивує. Тут уже залежить від людини.
Головне свій промах проаналізувати і зробити відповідні висновки. Це ж просто досвід. Приклад того, як не слід робити. МИ ж люди, ми можемо помилятися.
Отож, розкажу і свою історію. Як я вже писав, рівно рік тому я покинув власну дружину. Захотілося пригод, познайомився з молодою красунею. Чомусь взявся порівнювати її зі своєю жінкою і знайшов більше плюсів у новій знайомій, аніж у колишній коханій.
До весілля моя жінка була дуже лагідною і турботливою. Але з роками буквально загрубіла. А ще погіршала зовнішньо, ноги покрилися целюлітом, з усіх боків видніються розтяжки, виріс живіт. Словом, мене у ній більше не приваблювало нічого. Вона навіть не фарбувалася і не одягалася гарно для мене. Ходила така, ніби їй давно за 60. А я б хотів, щоб вона, як колись робила хоча б елементарні речі: фарбувала нігті, голила ноги, фарбувалася і все таке… А з такою нечепурою жити я більше не хотів. Ось і втік до кращої.
Сьогодні рівно, як я прийняв це рішення. І ніби сама доля так хотіла, я зустрів колишню на вулиці. Знаєте, я навіть не повірив власним очам: зараз вона така красива! Відчуття, що хтось просто підмінив мою Машу на чужу дівчину. Уся така нафарбована, із красивою зачіскою, в сукні. Важко було повірити в таке.
Так і не скажеш, що це матір трьох дітей, яку покинув чоловік. Невже люди можуть так змінитися за рік? Що ж тоді заважало їй зробити це у нашому шлюбі?
Я почав мізкувати. І зрозумів, напевно, під час нашого спільного життя, коханій чогось не вистачало. Ймовірніше за все – саме вільного часу.З постійними клопотами та моїми вічними забаганками у неї не залишалося навіть бажання сходити в тренажерний зал, записатися в салон краси чи щось подібне. Все, що вона мала ,вона віддавала мені зі дітьми. Усю себе! Може, вона й не виглядала, як супермодель, зате вона народила і виростила трьох моїх дітей.
Так, вона рідко брила ноги, що мені так не подобалося, зате щодня вона проводила по кілька годин біля плити, мила за нами посуд, прибирала в домі. Це, хоч і було важко, але робило її щасливою. Саме у нас вона бачила сенс життя. Моя жінка завжди мріяла про велику і міцну сім’ю. І вона старалася для цього! А я..?
Вона була такою втомленою. І саме через це не давала мені належної любові. А я їй давав турботу? Ясна річ, що ні. Тільки дорікав постійно оцінював, як товар. А потім ще й проміняв на красиву обкладинку.
Тепер я визнаю, як сильно помилявся і хочу сказати тільки одне: моя дружина – це еталон, це справжня турботлива жінка. Я сильно жалію, що втратив її. Вона була єдиною людиною, яка могла мене зрозуміти та пробачити. Але після того, що я накоїв, сам собі прощення не знайшов би.
Зате зараз моя колишня знову щаслива. Мало того, що вона неабияк змінилася, вона ще й знайшла людину, яка її цінує по-справжньому. Нехай хоч з ним, якщо не зі мною. Аби тільки їй та дітям було добре.
Жаль, що час назад не повернути.
Тому прошу вас, не повторюйте моїх помилок! Щоразу, коли думаєте, що хтось не гідний вас, подумайте, що тій людині даєте ви… а вона вас? Зазирніть глибше, там істина. Те, що на поверхні – омана. Можливо, просто зараз ви робите найбільше помилку у своєму житті. Подумайте добре… І тільки тоді робіть вибір.
А яка ваша найбільша помилка у житті?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!