Сьогодні розповімо вам декілька коротких, але дуже зворушливих історій.
1. Якось мій батько вирішив продати свою улюблену машину, з якою не розлучався вже понад 30 років, щоб виплатити кредит. На оголошення клюнув один багатій, який займався колекціонуванням автомобілів. Чоловік приїхав після першого ж дзвінка. Оглянув машину і запитав про причину продажу. Батько зітхнув і розповів усю правду. Чоловік кивнув і поїхав додому, так нічого не купивши. А наступного дня він привіз і віддав гроші за автівку. Тоді розвернувся, підійшов до багажника власної машини, вдав, що бере щось звідти, а тоді сів за кермо і поїхав, залишивши батькові його власність.
2. Пригадую, що в дитинстві мама увесь час наспівувала мені одну й ту саму мелодію. Я постійно чула її перед сном. А коли я подорослішала, то дізналася, що моя ненька невиліковно хвора. Вона лежала в палаті, а я постійно сиділа поруч і робила, як вона колись: просто наспівувала ту мелодію. На жаль, через декілька місяців мами не стало. Тепер я заміжня і виховую власних діток. А нещодавно мій чоловік почав мугикати знайому мені пісеньку. Я запитала, звідки він знає цей мотив, а той тільки посміхнувся.
3. Нещодавно у місцевому супермаркеті я натрапила на молодого хлопця. Він купував відеоігри. Через декілька хвилин молодик уже збирався покинути магазин, але касирка сказала, що на його подарунковій карті залишилося ще трохи грошей. Юнак мовчки оглянувся, взяв карту і вийшов. А потім повернувся з великим букетом троянд і залишив їх касирці.
4. Мій тато знайшов мою сестру, зачинену в сараї далеко за містом. ну в сараї. Її викрали п’ять місяців тому. Поліція навіть призупинила пошуки, а ми взагалі зневірилися. Навіть прощальну церемонію провели, на якій були всі, крім батька. Останній впевнено наполягав, що продовжуватиме пошуки самостійно. Тому його донька жива тільки завдяки впертості свого батька.
5. Один чоловік уже понад 10 років працює прибиральник у моїй фірмі. Він пройшов чимало разом із нами. Бачив чимало злетів і ще більше падінь. Вчора у нього був день народження і кожен колега приніс йому подарунок. А я навіть премію вручила. Ось так ми його любимо та поважаємо.
6. 2 вересня 1986 року я написав одну записку. Відтоді минуло стільки років, що й не злічити. І тільки сьогодні за дві хвилини до того, як мені подзвонила подруга, я перечитала прощання. Я збирався зробити страшну річ, але новина знайомої про її вагітність затримала мене на цьому світі. Я стану батьком. Тепер вона моя дружина і скоро у нас буде маля. Часом я перечитую написане знову і знову, але тільки для того, аби вкотре нагадатися собі, як сильно я люблю своє життя.
7. Сьогодні на мене найшла неймовірна печаль. Я їхала в метро зі скривленим від образи обличчям. Життєві клопоти останнім часом були аж надто кепськими: я набрала зайвих кіло, у мене були проблеми на роботі, особисте життя зовсім не складалося. Раптом до мене підсіла жінка. “Ти маєш чудовий вигляд. Не потрібно сумувати”. Мені й справді стало краще.
8. Сьогодні на відпочинку я зустрів колишнього однокласника. Ми не бачилися з ним цілих двадцять років. Пам’ятаю, що його батько був військовим і сім’ї довелося переїхати з нашого міста. До цього ми з ним добре ладнали. Навіть майки однакові собі купили. І саме завдяки цій одежині я й впізнав друга ще здалеку. А найцікавіше те, за збігом обставин я теж одягнув її того дня, хоча до цього не носив стільки років!
9. Свого сина я народила пізно. Коли дізналася про вагітність, то довго сумнівалася, чи слід мені народжувати. Думала, що не зможу виростити дитину. Сьогодні синові виповнилося 7 років. На святкуванні він постійно грався з маленькою дівчинкою, обличчя якої було пошрамоване. “Мамо, вона така красива,”- сказав мені син, коли ми поверталися додому. Я й гадки не мала, який чудовий малюк у мене росте!
10. – Ти найкраща мама у світі!- сказав мені сьогодні син.
– Чому ти так вирішив? Ти що, знаєш усіх мам, щоб порівнювати мене з ними?- засміялася я.
– Ні, але ти для мене – цілий світ.
Яка з історій сподобалася вам найбільше?
А які прояви людської доброти знаєте ви?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!