На планеті мільярди людей. Мільярди… А ви знайшли один одного і закохані по вуха. І більше ніхто вам не потрібен. Ось, що важливо в житті.
Про кохання знаємо в дитинства. Чекаємо його, шукаємо ще в дитячому садочку. Потім в школі, університеті. Переважно там і знаходимо. Або ж пізніше, коли ви самодостатні і зрілі, колись вам близько тридцяти, а ви по-дитячому тішитесь солодкою ватою в парку атракціонів.
Та що ми знаємо про те кохання? Воно існує. І то не всі в нього вірять. Ми лише чуємо від когось й інколи можемо сказати, що це щось надзвичайне. Любов живе три роки, любов — хімія, любов — запах, любов — вигода… Що тільки не наслухаєшся…
Ми чекаємо ту любов усе життя, хтось так і не знаходить. Або ж проґавив, не втримав, не зміг…
Але ми сьогодні поговоримо про справжнє кохання. Таке, яке не потребує дитячих ігор.
Справжнє кохання — це свідомий і серйозний вибір. Тут не про романтику, а про сумісність. Що може підтримувати вогонь в стосунках? Вибір.
І цей вибір має бути найкращим, найправильнішим, найідеальнішим.
Ваш вибір полягає у тому, щоб віднайти й тримати біля себе людину, яку ви готові любити до кінця життя. Щодня ви робите вибір в елементарному: одяг, зачіска, аксесуари. І маєте робити ще й цей вибір із людиною.
Любов — наше відображення. Тому робити цей вибір зовсім непросто.
Любов — це також обов’язок, але приємний. Ви відповідаєте за того, кого вже обрали.
І не важливо зовсім, що між вами сталось: посварились, накричали, пішли з дому — це все про відповідальність. Вашу. За ту людину, яку ви покинули в такий період.
Розумієте, якщо ніхто нікого не залишатиме в біді, то стосунки будуть значно міцнішими.
Любов — це про вибір у будь-якому віці. Якщо він постарів, то ви все одно оберете його, а не молодого парубка. І він вас обере, бо ви досі будете для нього найкрасивішою.
Кохання — це мудрість.
Проаналізуйте ті пари, які так довго живуть разом. Та що там, є такі, що й по 70 років разом! Уявіть лише, це віддати своє життя комусь. Звісно, в цьому є безліч переваг, але все ж.
У чому ж успіх цих пар? Чому вони разом так довго?
Бо вони роблять вибір. Щодня і щохвилини. Вони підтримують один одного. Дбають один про одного. І ніколи не підуть з дому гордовито і через власні амбіції.
Ці люди років з 60 тому ще зрозуміли, що медовий місяць може тривати щонайбільше рік-два. Але не все життя.
Треба розуміти, що проблеми, суперечки і конфлікти завжди будуть.
І лише справжнє кохання доведе вам, що ви здатні на таке.
Його недоліки стають вашими, а ваші — його.
Ви вчитеся миритись з недоліками один одного.
А метелики в животі можуть тепер виникати не так часто.
Тепер ви більше зайняті спільним будинком, дітьми, городом, фінансами. Тепер ви — партнери. І не лише сексуальні. Ваше життя — ваш умовний бізнес і треба його вести та розвивати.
Якщо це справжнє кохання, то ви не будете боятись опинитись перед ним без макіяжу, без зачіски чи в розтягнутій футболці. Бо знаєте, що він обожнює вас усякою.
І не треба сумувати за тими метеликами. Ви їх не втратили. Ви ж їх повноцінно відчували і це чудово! Ви знайшли людину, яка, може, не найкраща за загальними соціальними пунктами, але вона чудова для вас. І якщо ви навіть визнаєте, що хтось красивіший, успішніший чи ніжніший, то ви все одно оберете своє. Бо ваше із вами буде завжди. Ви в цьому впевнені. Ви впевнені в своєму виборі.
Почуттям треба довіряти справді, але не забувайте й про мозок. І чим ви старші, тим більше треба задіювати мозок.
Любов — це постійність, а не закоханість.
Любов — це вибір на усе життя, це зберегти те, що ви відчували навіть 50 чи 70 років тому і були щасливі. Це згадувати ті ейфорійні миті й почуватись тепло, затишно. Бути щасливими на старості, не думаючи про те, що він перестане любити за нову зморшку.
Життя дуже непередбачуване. Дуже.
І якщо зараз у вас поганий настрій і ще й розкидані його шкарпетки по всій квартирі… То це може вас довести до люті та істерики. Ви можете прийняти постійні рішення. І лише подумайте: розійтись через шкарпетки.
А насправді проблема була не в шкарпетках зовсім. А в тому, що ви були під бурею емоцій. Ви не могли собі дати з цим ради і не додумались попросити допомоги.
Навіть якщо ви загладите провину і все стане так, як колись, буде залишок.
Осад залишиться і це буде в пам’яті. Якщо не у вашій, то в вашого партнера, якого ви якось вигнала за ніщо.
Справжнє кохання потребує тяжкої праці, а не лише метеликів та радості.
Почуття — це чудово, але і над ними треба працювати. Лише ви можете це зробити.
Не забувайте, що почуття — не вічні. Принаймні переважно не вічні. А щоб їх зберегти, треба тяжко працювати. Щодня робити вибір і переконуватись у ньому.
Бо ейфорія минає, а кохання залишається.
А ви закохані?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!