Прошу поради у читачів, бо сама не можу вирішити, що робити далі. Маю одну проблему. Справа в тому, що я єдина донька в сім’ї, й народила мама мене пізно. Тому зараз, коли мені 30 років, мамі 70. Батько хворів й помер 3 роки тому. Після смерті тата, мама дуже змарніла, тепер потребує постійного догляду.
Я дуже люблю своїх батьків, адже вони дали мені усе: увагу, любов та гарну освіту. Після школи вони наполягали на навчанні закордоном, а мені було цікаво спробувати, тому тепер маю міжнародний диплом. В Америці запропонували добре оплачувану роботу, відповідно повертатись додому я не збиралась. Але не все так сталося, як гадалося. Мама постійно телефонувала мені зі сльозами й просила приїхати до неї.
– Маючи доньку, я почуваюсь самотньою. Не про таку старість я мріяла! — говорила мені вона.
– Мамо, але ж я не можу покинути тут роботу, де в Україні таку знайду?!
– Тоді забери мене до себе! — заявила мама.
Така пропозиція мене ще більше кинула у холодний піт, адже тут у мене є хлопець, який нещодавно зробив пропозицію. Куди я заберу свою маму? Якось дивно буде, якщо вона житиме з нами… Боюсь, що коханий може цього не зрозуміти.
Довго я думала, поки в голову не прийшла ідея, найняти людину, яка буде допомагати старенькій, щоб я була спокійна. Однак мамі це не сподобалось, і вона категорично відмовилась. Ледь не щодня телефонує мені та ридає у слухавку, зовсім не розуміючи, що я ніяк не можу приїхати.
От що мені робити? Як бути? Кинути все та зруйнувати своє американське життя, яке далось мені такими великими зусиллями?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!