Ось на днях Степан нарешті став тактом. Його кохана дружина народила синочка і вже чекала разом із малюком дня, коли їх мали виписати з пологового.
Того дня чоловік прийшов провідати кохану, як раптом помітив, що з лікарні вийшла молода дівчина з немовлям на руках. Вона була сама. Ніхто її не зустрічав. Незнайомка йшла з похиленою головою й зупинилася біля чоловіка. Дівчина попросила у нього про допомогу, мовляв, потрібно потримати на руках дитину, поки вона витрусить камінчик, який залетів їй у взуття. Однак Степан не встиг забрати малечу, як її матір кинулася тікати. Чоловік не міг наздогнати її, а гукати не було сенсу.
Немовля, ніби відчуваючи тривогу Степана, почало голосно плакати. Він не міг нічого вдіяти. У його очах також виступили сльози. Раптом з полового вийшла медсестра. Вона запитала, що трапилося. Та жінка не повірила розповідям чоловіка, тому попід руку завела його в лікарню, переконуючи не відмовлятися від дитинки.
Все ж Степанові вдалося пояснити усю ситуацію. Він сказав, що його дружина також знаходиться в пологовому і вона нещодавно народила сина, а цього малюка покинула інша породілля. Лікарі змогли з’ясувати, хто ця дівчина-втікачка. Дитина повернулася у відділення, але цього разу без дорослих поруч.
Ввечері Степан розповів Галині про свої пригоди. Подружжю стало шкода нікому не потрібного немовля, тому вони вирішили спробувати його всиновити.
Степан стояв уже не з одним, а з двома конвертиками в руках, у яких мило спали малюки.Ось так його любов примножилася.
А як ви вчинили б на місці Степана?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!