Сваха заявила: «Твою квартиру розміняємо, а дітям окрему купимо. А ти на дачі у нас поживеш»

Дедалі частіше я натикаюся на історії про нещасних невісток, які страждають через своїх свекрух.

Завжди розповідають про одне і те саме: мати чоловіка не дає спокійно жити, приходить в гості, просить допомоги, наводить свої порядки і при цьому ненавидить невістку. 

З цього приводу у мене виникло декілька запитань до заміжніх дам:

1. Ви хочете прийти в чужу сім’ю, наводити свій лад і чекати ставлення, як до королівни? Змиріться, що ви більше не у власному домі. Це батьки могли з вас пилинки здувати. Навіщо налаштовувати чоловіка проти власної матері, яка також звикла про нього дбати? 

Якщо у нас не складаються відносини зі свекрухою, то переїжджайте на свою квартиру чи беріть в оренду. Однак тут виникає одразу “але”: нема грошей на перший внесок, недостатньо коштів на ремонт, шкода винаймати житло, якщо можна заощадити і так далі. Тоді вам залишається подякувати за те, що у вас є і не скаржитися.

2. Звідкіля ви взяли таке переконання в тому, що свекруха вам взагалі щось зобов’язана? Хто сказав, що вона має сидіти з онуками, ділити свою квартиру та підкорятися вашим правилам? При цьому тихенько зі всім погоджуватися. 

У мого сина теж така невдячна дружина. Вона звикла, щоб їй всі догоджали, а сама навіть не скаже “дякую”. Я одразу попередила, що цій жінці нічого не дам. Усю спадщину переписала на племінника. Собі вилізти на шию я не дам.

Виявляється, що невістка планувала отримати від нас квартиру. Перший місяць спільного проживання вона все вимивала у нашому домі, а одного вечора прийшла показати мені варіанти на які можна обміняти моє житло. Мене цей вчинок тільки розсмішив. Хіба я справді настільки дурна і наївна?

А мати її не далеко втікла. Теж заявила мені, що потрібно нашу квартиру продати і купити дві окремих, щоб молодята мали власний куточок. А якщо раптом не вистачить нам з чоловіком грошей на одну кімнату, то можна на деякий час поселитися у сватів на дачі.

Звичайно, що я відмовилася і висловила все, що думаю з цього приводу.

Пошепки

Тоді діти пішли від злої свекрухи до бабусі сина, моєї матері. Справді, я ж така негідниця! Відмовилася продавати свою ж квартиру! Натомість стара жінка також не піддалася на вплив невістки, яка встигла навіть нотаріуса запросити, щоб переписати квартиру на своє ім’я.

Матір пробачила б їм цей вчинок, але коли невістка почала в неї вимагати гроші за даремний виклик нотаріуса, то терпець увірвався. Молодят виставили за двері.

Згодом у них народилася дитина. Онука я досі не бачила. А все тому, що ще під час вагітності невістка намагалася шантажувати мене. Мовляв, якщо я не віддам їм квартиру, то не побачу дитину. Цим вона мене не настрашила.

Та як тільки онук народився, невістка хотіла, щоб бабуся зробила йому розкішні подарунки. Бачитися не можна, а гроші – давайте. Але я принципово не дозволю їй командувати мною.

Чого ж невістка до своїх батьків не звертається за допомогою? Свекруха – погана, але ж рідна матір нічого не пожаліє для своєї дитини. Хіба ні? Нехай вона і організує молодим квартиру.

Зате егоїстична свекруха живе сама в трикімнатній квартирі, а бідолашна невістка з дитиною на руках має тинятися по орендованих приміщеннях. Це ж я мала все своє майно переписати на онука і його матір, щоб надійніше було.

Скажіть, в чому тут моя провина? Тим паче, що спадкоємець у мене є. Мій племінник залишився сиротою і більше заслуговує на допомогу, ніж зухвала невістка. 

Чи згідні ви з позицією жінки?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

I
Adblock
detector