Ніколи не думала, що опинюсь в такій ситуації. В шлюбі я вже десять років. Одружились ми зрілими свідомими людьми, обидвоє чітко знали чого хочемо, мріяли про сім’ю. Жили окремо, разом придбали гарну велику квартиру. До цього обидвоє мали однокімнатні.
Згодом я народила двох чудових дітей. Мені було дуже важко, звикла мати роботу, а тут – цілісінькими днями дома. Костя багато працював, ми взяли кредит на автівку.
Та раптом сталася біда. У свекрухи діагностували рак. Два роки вона відчайдушно боролась за життя, ми позичали гроші де лишень могли, та це не допомогло. Цієї прекрасної жінки не стало. А тоді почались проблеми зі свекром. Він дуже сумував, втратив сон, страждав на болі в серці. Оскільки чоловік багато працював, я намагалась втішити свекра, приносила йому їжу, запрошувала в гості. Та йому однаково було складно. Тоді я запропонувала чоловікові:
– Нехай тато до нас переїжджає. Веселіше йому біля онуків буде! А його квартиру здамо, буде трохи додаткового доходу.
– Я самий хотів це запропонувати, та боявся, що ти відмовиш.
– Ти що? Твій тато чудова людина!
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
За тиждень ми забрали свекра. Він змінився на очах. Охоче допомагав мені з дітьми та по господарству. Навіть вигляд мав кращий, ніж раніше. Я тішилась, та не довго.
Минуло кілька місяців і свекор почав дивно поводитись. Він наче залицявся. Я вважала, що це в нього така манера спілкування. Була з ним привітна. Та раптом наш дід почав відверто до мене чіплятись. Тоді я прямо пояснила, що це неприпустимо. Та він цього не розумів.
– Ти сама мені супи носила. Чого тепер так поводишся?
Я намагалась йому пояснити, що просто намагалась втішити. Та марно, він і далі не давав мені жити. В голові не вкладалось, як в 65 років можна так поводитись? В розпачі я усе розповіла чоловікові. Та його реакція мене вразила:
– Якщо тобі набрид старий – так би та сказала. Нащо дурниці ці вигадуєш? Батька оббріхуєш!
Пояснювати, що я б нізащо таке не вигадувала марно. Тепер я не знаю, як бути. Постійно десь вештаюсь, тільки б додому не йти.
Порадьте, що мені робити?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!