За 8 років Ольга Василівна ні разу не купила щось гідне нашим донечками. Та і хоча ми живемо в одному місті, до нас їде пряма маршрутка від свекрухи – вона ні ногою у гості.
Навіть забувала Аню чи Аліну привітати банально з днем народженням, уявляєте. А про подарунки я вже мовчу, тут навіть шоколадки звичайної ніяк не допросишся. На вистави в садочку пані Ольга також не з великим захватом приходила. А 1 вересня взагалі проспала, уявляєте?
Зате от для старшого сина та його дітей пані Ольга ладна аж зірочку з неба дістати! То дорогі ноутбуки подарує, то якісь телефони. А минулого літа взагалі розкошелилася та купила путівку невістці, дітям та собі на море в Болгарію. Такі фотографії викладали в Фейсбук, наче хотіли похвалитися “бачте, які ми багаті”.
Я спершу якось старалася пробудити у свекрухи любов до Ані та Аліни. Та потім просто, як то кажуть – забила болт. Дякувати Богу, що моя мама з татом постійно приїжджають у гості, забирають в село дівчаток гостинці дарують. Цього року діти аж 3 місяці провели в них канікули, то мені в радість було.
Але декілька днів тому до нас у гості прийшла свекруха. Ще й принесла дівчаткам кіндер-сюрпризи та розмальовки (мене це неабияк здивувало)
– Ой, ну такі ви красиві, тьфу-тьфу! Видно, що наша порода.
– Ольго Василівно, це ваші онучки, а не цуценятка. Ви щось хотіли?
– Так, у мене біда. Через світло холодильник перестав працювати. А ще бойлер. Тому я б хотіла ту техніку купити, а грошей поки нема.
Я одразу зрозуміла, до чого хилить свекруха – підлещувалася, аби ми їй допомогли придбати все в магазині
– Якраз в Епіцентрі розпродаж, я вже там була.
– Ого, як ви все швидко встигнули.
– Ну так допоможете чи ні?
Не знаю, що тоді на нас з чоловіком найшло, але ми взяли гроші та поїхали в магазин. Вибрали холодильник хороший та бойлер. Звісно, такий подарунок для свекрухи вийшов нам у чималу копійочку – 15 бойлер та 20 холодильник. Взяли все в кредит, бо одразу вивалити з кишені 35 тисяч – то дуже закруто.
Однак, свекруха сказала, аби то все доставили на адресу зовиці Христини.
– А вони потім допоможуть мені все встановити, полагодити
– Нащо тобі туди-сюди ці важкі речі возити, мамо?
– Так треба.
Тоді вже її зять Олексій приїхав, все завантажив у буса та й поїхав, навіть не попрощався. А вчора я була якраз в районі свекрухи, вирішила зайти в гості, глянути як наші подаруночки працюють. Пані Ольга мене взагалі не хотіла у квартиру пускати, мовляв, брудно, вона і так має купу справ.
– Та бодай у туалет я можу піти?!
– Ну йди! Але швидко.
Туалет був якраз біля кухні, та й двері відчинені. Дивлюся – а її старий холодильник на місці стоїть. У ванній та сама колонка.
– А де всі наші нові речі?! Де колонка? Ви ж казали, що Олексій її вам встановить!
– Ой, та то я не собі, а Христинці. Все переплутала на старості років.
Мене таке нахабство обурило, я одразу зателефонувала чоловікові та все розповіла. Вже через 10 хвилин.Роман був вдома.
– Де речі? Ану зізнавайся?!
– То Христинка попросила мене купити..
– А гроші ми повинні платити? Все, сама до копійки будеш повертати за холодильник та бойлер, 35 тисяч! І ні копійки менше!
Я маю надію, що до свекрухи повернеться совість і вона сама виплатить кредит за бойлер та холодильник. Інакше я не знаю, чим ця історія закінчиться.