Свекруха осоромила мене на всю родину через звичайний пилосос. Тепер всі думають, що я погана господиня та скнара, бо родичці не хочу допомагати!

Я не люблю дарувати подарунки свекрусі. Бо не раз таке чудове застілля могло закінчитися сваркою. Які вже клички мені Ольга Василівна тільки не давала – скнара, жидівка, скупердяйка, жмотиха.

Бо, бачте, ми для себе у квартиру купуємо все тільки найкраще, а їй несемо якесь барахло за 3 копійки.

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Отож, ми з чоловіком восени нарешті отримали ключі від нашої квартири. Ще після весілля у 2021 році почали відкладати гроші, економили, у багатьох речах собі тупо відмовляли.

У січні 2022 року нам запропонували чудовий варіант у новобудові. Правда, у нас тоді було тільки 30%, тому заплатили суто за перший внесок. Довелося брати кредит та зичити гроші у знайомих. І рівно через місяць почалася війна! Спершу будівництво заморозили, майже 3 місяці ми нічого не знали про квартиру. Курс долала дуже підскочив у верх, а за ним і наші борги в банку.

Тому ми з лютого 2022 року ще більше економили. На зиму я купувала собі не нові чобітки, а йшла в секонд і вже там вибирала взуття. Або взагалі носила осінні чобітки, але одягала під низ 2 пари шкарпеток.

Але нарешті восени ми віддали остаточно всі борги, закрили кредит та ще й мали гроші на ремонт. Тим паче, у вересні вже всі квартири в новобудові були готові до здачі та заселення.

І ми обирали хороші меблі та техніку, бо хочу жити в затишку. Дещо замовляли закордону, щось купували в Епіцентрі. Мій тато столяр, має в гаражі станок і сам зробив нам крісла та стіл. Але на таких речах, як холодильник, пральна машинка, посудомийка і духовка ми не економили. Бо це така річ, яку треба купити на року, щоб служило нормально, а не ламалося щомісяця.Тому нам тільки холодильник обійшовся в 42 тисячі. Але це хороший німецький виробник Бош, є гарантія на 2 роки. Та майже вся техніка у нас від цієї фірми, купували комплектами одразу.

Так той ремонт затягнувся аж до грудня. І якраз на 1 день зими ми зробили новосілля. Запросили батьків, сусідів та друзів. Найбільше дивувалася свекруха:

– Господи, то що таке?

– Індукційна плита. Просто сюди ставите каструльку чи сковорідку і воно так гріє.

– Ну просто якісь сучасні технології. І не треба сірниками запалювати?

– Ні, воно від електрики працює.

Я думала, що пані Ольга так нахвалює наш ремонт, що ми такі молодці, що я гарна господиня. Але ні! На Миколая ми приїхали до свекрухи у гості привезли їй теплий шарфик, шапку та рукавички на подарунок:

– Ото? Ви мені таке купили?

– Ну так, щоб не замерзали взимку.

– Краще б ти мені купила таку саму плиту, як маєш вдома. Бо я вже геть замучилася сірниками запалювати туди-сюди.

Пошепки

Нам стало дуже ніяково через таке “прохання” свекрухи. Адже плитка коштує 15 тисяч гривень. Свекруха тоді дуже образилася, особливо на мене:

– Ти така жидівка, собі розкішний ремонт зробила, а літній людині шапку принесла?

– У вас ще нормальна плитка, ви..

– Ну та, нехай я далі в бідності житиму.

До слова. свекруха нам ні копійки не дала на ремонт. Хіба 500 доларів позичила і все. Навіть не їздила зі мною обирати меблі в Епіцентр.

Ми вже якось забули про цей скандал, минуло стільки часу. У суботу 12 січня свекруха запросила нас у гості. Святкувала ювілей 55 років. Ми вибрали їй новий пилосос (правда у кредит), бо старий зламався та нормально не тягнув пилюку та бруд.

До свекрухи прийшли ще її стара сестра з чоловіком, похресниця та 2 сусідки. Я вдома приготувала їй тортик, зробила такі тарталетки та узвар зварила.

– Мати Василева, а то що таке?

– Пилосос. Ось, він тут…

– Який на біса пилосос? У мене плитка стара не працює. А ще он, посудомийку хочу. І я казала вам не раз. От, прошу дуже, собі все дороге понакуповувала до хати, а мені різні барахло тягне.

Свекруха перед всіма гостями почала мене вичитувати, як малу дівку. А все через плитку та посудомийку! 

-Така пані велика, все дороге собі купувала. А я що, не заслужила? От, прошу, помилуйтеся. яку гарну невістку маю.

Мені стало так образливо, що я пішла геть з квартири. Чоловік мене ще довго вдома заспокоював:

– Слухай, може дійсно мамі купити ту техніку? І вона нарешті перестане так ображатися

– Ага, потім вона ще щось захоче. Сяде тобі на голову та буде командувати. Тим паче, у нас нема грошей на такі дорогі подарунки.

Однак, чоловік все-таки рішуче налаштований піти в магазин та купити мамі техніку. Але мені це не подобається. От захоче вона потім холодильник, телевізор, новенький ремонт. Ми знову будемо по вуха у боргах! 

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector