Декілька місяців тому не стало мого свекра, Олексія Петровича. Він був дуже хорошою та щирою людиною, постійно приїздив у гості, аби онуків побачити. І завжди приносив їм солодощі чи іграшки.
Мені дуже гріло серце таке відношення дідуся до онуків. Бо, знаєте, я сама таких родичів не мала, мене виховувала тільки мама. Тому моїм діткам пощастило.
Свекруха, правда, трохи холодно ставилася до дітей. От наче її онуки взагалі не цікавили. Навіть коли я народила, то вона під пологовим сказала, аби я не надіялася на її допомогу. Бо “не збирається бути безкоштовною нянькою”. Та й добре, моя мама сама ледь не щодня у гості приходила.
Так от, мій покійний свекор був дуже заможною людиною. Свого часу, ще років 30 тому, він вклав частку грошей у розбудову якогось заводу і так розкрутився. Виробництво було велике, на нього працювало понад 100 людей. Хоча, не дивлячись на такі статки, мій чоловік сам заробив нам і на квартиру, і на машину.
Свекруха звикла, що гроші додому привозить чоловік. І у будинку мала цілий арсенал помічниць – водій, прибиральниця та ще й кухарка. Пані Марія багато часу проводила у салоні краси (який подарував чоловік), робила укладки, манікюр, малювалася.
Останні місяці свекор важко хворів, переніс інсульт. Ліва рука та нога були нерухомі, довелося найняти спеціальну медсестру, яка щодня навідувалася додому. Але лікарі казали, що у такому стані свекор навряд чи проживе довше. І 2 місяці тому його не стало.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Пані Марії було важко, ми навіть на тиждень переїхали у її будинок, аби підтримати. Видно, що вона хоче, аби поруч був хтось з рідних. Адже вона стільки років прожила з чоловіком…
Але потім вона знайшла дуже цікавий метод, як прив’язати Михала до себе. Через день телефонувала і жалілася на різні болячки. То її серце коле, то тиск скаче, то ноги крутить. Мій чоловік сідав у машину та їхав до мами. Ну і потім залишався ночувати, бо була комендантська година і свекруха боялася сама спати.
Ми навіть купили їй дуже дорогу путівку в санаторій на Закарпаття. Аби вона відпочила, підлікувала здоров’я, може нових подруг знайшла. Однак, за 3 дні до поїздки свекруха почала психувати, що не хоче сама їхати. І просила, аби тільки Михайло поїхав разом з нею. Не я, не онуки, а тільки син.
– Я там загублюся. То ж Закарпаття, далеко їхати!
– Ма, ну ти що, мала дитина? Я тебе маю за ручку водити у санаторії?
Ну і вони поїхали на 5 днів. А тоді, як на зло, діти захворіли і я постійно була вдома. Спокійно могла поспати тільки 4 години, бо весь час бігала робити теплий чай і давала сироп.
Навіть після такої відпустки свекруха не заспокоїлася. Декілька днів тому у сина було свято в садку. Ми її запросили, аби приїхала, подивилася на концерт. Але свекруха знову почала жалітися на своє здоров’я. І посеред виступу зателефонувала до Михайла просила приїхати. І що зробив чоловік? Вийшов з актової зали та поїхав до мами, наче той цуцик за командою.
Для мене це стало останньою каплею. Вчора Марія Павлівна знову подзвонила до Михайла. На щастя, чоловік був у душі та я взяла слухавку:
– Ой, сину, а в мене так коліна крутить. Ти б не міг приїхати? Бо я навіть до аптеки не можу вийти.
– Послухайте, а може у вас просто запалення хитрощів?
– Нінка, то ти? А де Михайло?
– Михайло в душі, а потім йде спати. Ви хочете так нашу родину зруйнувати чи що? Не розумієте, що ви так у дітей батька забираєте? Коли Михайло з ним має час проводити, якщо він постійно біля вас танцює?
– Я його мама, рідна людина.
– А діти що, чужі та нагуляні? Чи ми їх десь в капусті знайшли? У вашого сина вже інша родина. Хочете, аби діти взагалі забули, як рідний тато виглядає?
Свекруха дуже розлютилася на мене. Тепер вже й Михайла проти намовляє. Каже, що я не хочу, аби рідний син зі старенькою мамою спілкувався.
Мене така поведінка дратує. А Михайло каже, що просто не може розділитися на 2 табори. Бо як це – вибирати маму чи жінку.
Я вважаю, що свекруху треба провідувати раз на тиждень, вистачить більше. Вона не пуп світу.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!