Свекруха та Стас влаштували мені справжній цирк, а не розлучення. Мені дуже смішно з такої дивної поведінки. От дорослі люди, а роблять такі капості, як діти малі!

Колишня (слава Богу) свекруха після розлучення почала так свого сина вихваляти перед родичами:

– Мій Стасик взяв тільки 2 пакети з одягом та пішов геть. А їй залишилася квартира і машина! Вона ще сміє аліменти вимагати! 

Але наші друзі та знайомі мало вірять в такі казочки. Адже чудово знають, яка причина розлучення і чому мій коханий залишився тільки з 2-ма пакетами одягу. 

Отож, ми зі Стасом познайомилися на дні народженні спільного друга. Він одразу так почав до мене залицятися, запрошував на танець, розказував анекдоти за столом. А потім ще й додому провів. 

Так ми почали зустрічатися. Я ще навчалася тоді на 3 курсі, тому Стас щодня чекав мене, наче те цуценя, біля університету з великим букетом квітів. Всі подруги та одногрупниці мені заздрили, мовляв, такий принц на білому коні попався. Ми ходили у кафе, кінотеатри, ресторани. І за все платив Стас. Окрім цього, він робив мені дорогі подарунки – телефон, золоті сережки та тур на двох до Парижу. Саме там він зробив мені пропозицію руки та серця. 

Весілля допомогли оплатити мої батьки та свекруха, Ольга Миронівна. До речі, ще до весілля Стас переїхав до мене на квартиру. Мої батьки досить заможні люди, мають власний бізнес, тому на 18-річчя я отримала від них житло, кімнатка-студія у новобудові. Тут тільки 30 квадратів, одна велика кімната з’єднана з кухнею та маленька ванночка.

І от ми почали жити разом. Стас ще старався якось мені допомагати в побуті, оплачував комуналку, виносив сміття, мив посуд після вечері чи сніданку. Однак, виявилося, що гроші на такі дорогі подарунки він або позичав у друзів, або брав кредити малі в банках. 

Але все змінилося, коли я вийшла в декрет.

Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi

Стаса наче підмінили – постійно зі мною сварився, кричав, відповідно, дитина через ці гучні звуки плакала:

– Ти не можеш її заспокоїти? Дай соску чи погодуй!

– Краще б ти не кричав, а допоміг мені з малою, хоча б раз її на прогулянку взяв. 

– Ти і так вдома сидиш. То я ще повинен роль няньки виконувати?

У мене і так були складні пологи, розриви, накладали декілька швів. Було важко навіть просто тримати донку на руках, а вона в мене народилася такою чималою дівчинкою. Добре, що моя мама час від часу приїздила у гості, допомагала, привозила готові домашні страви та навіть одяг для Зорянки. 

Зарплати Стаса нам не вистачало. Чоловік працював звичайним менеджером в магазині телефонів та ноутбуків. От виконає план продажі – то має якісь 15% від виручки. А якщо ні – то отримує тільки ставку. 

Я казала чоловікові, аби він шукав якісь кращі варіанти. Але чула один аргумент “хочеш більше грошей – то сама вийди на роботу”. У мене вже дійсно виникали такі думки, але на кого я залишу дитину? Зорянці тоді було тільки 9 місяців, не було місць у яслах. 

Пошепки

Ще влітку батьки віддали мені свою машину. Бо я не могла більше їздити з дитиною по забитих маршрутках чи трамваях. А треба Зорянку возити до лікаря на обстеження, на масажі, у басейн. Тато якраз купив нову машину, а свого Опеля мені передарував. Я маю права і такий подарунок мені дуже полегшив життя. 

Однак, місяць тому машина зламалася, якась деталь зносилася. І я попросила у чоловіка гроші на ремонт:

– Там треба тисячу гривень. 

– І чому ти це мені кажеш? То ж батьків машина, вони і повинні ремонтувати.

– А нічого, що ти на цій машині також катався і нам її подарували просто так? 

– Ні, вона ж на тебе оформлена. Так що сама її ремонтуй. 

От я тоді наче зірвалася. Дістала всі його речі та почала складати в пакети. Стас навіть не просив вибачення, тільки на останок сказав “ти ще сама приповзеш до мене”. 

Я одразу зателефонувала мамі та розповіла про наші проблеми. І вона порадила мені одне – написати заяву на розлучення. Бо з таким чоловіком не можна жити далі, ніякого щастя не буде. 

Зараз нас розлучають, а свекруха почала про мене брудні плітки розносити:

– Та мій Стасик їй квартиру та машину залишив. Нічого не забирав, тільки свій одяг виніс геть А ще дитині дає аліменти! 

Звісно, я б сама не дозволила Стасові навіть чайника взяти. То те все добро було куплене на мої чи батьківські гроші. Колишній навіть килимок у туалет не купив. Машина так само подарунок, до якого Стас не має ніякого відношення. 

Аліменти – то дуже гучно сказано. Зараз Зорянці 3 рочки, я віддала її у приватний садочок та ще ходимо на плавання, бо доня має проблеми зі спинкою. І от на харчування, одяг, іграшки, книжечки та плавання Стас дає тільки 500 гривень в тиждень, сумарно виходить 2 000 – 2 500 в місяць. Погодьтеся, що на ці гроші жодна нормальна мама не зможе прогодувати дитинку. 

Зате свекруха робить зі свого сина великомученика, героя, самця. Звісно, адже їй, певно, соромно буде сказати правду, що всі ці роки Стас нічого не робив для мене та дитинки. 

Може, воно й на краще, що ми розлучаємося. Менше проблем буде в житті без такого горе-чоловіка.

Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Daryna
Adblock
detector