Коли ми з Андрієм брали шлюб, то свекруха мені стільки настанов дала. Складалося враження, що вона віддає у родину не дорослого чоловіка, а якусь малу та немічну дитинку:
– Ти повинна вдома бути і гарною господинею, чудовою коханкою та спокійною жінкою. І ти ж знаєш, що мій синочок любить на сніданок пити заварну каву та трішки молока? І яєчка збиті добре, щоб була на омлеті ідеальна скоринка.
Мене це дивувало та якоюсь мірою навіть смішило. Ну хіба я аж настільки повинна догоджати чоловікові? Андрієві 28, сам може зранку зробити каву та сніданок.
Тільки от свекруха щовечора до нього телефонувала та ненароком випитувала:
– Ну що, як там твоя Ніночка? Що сьогодні робила
– Та нічого, от щойно повечеряли
– А що вона такого готувала?
– Борщ.
– А вона додавала у борщик фасольку? Ну ти таке любиш ще з дитинства, пам’ятаєш?
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Щоразу, як ми приходили до свекрухи у гості на свята, то вона наче робот, постійно сканувала поглядом сина. Певно, переживала, що він бідолаха, не схуд зі мною. А якщо бачила десь нитку з його сорочки чи штани без попрасованих кантів, то одразу починала нарікати на мене:
– Ой, Ніно, хіба тебе у школі не вчили на уроках праці, як робити правильні стібки? Андрійку, ану знімай, я зараз швидко зашию!
Ну і я старалася якось зберегти нейтральні стосунки зі свекрухою. Однак, тиждень тому, десь ще минулої суботи, пані Мирослава приїхала до мене у гості. Але не з порожніми руками, а принесла 2 валізи.
– Ого, ви кудись на моря зібралися?
– На море…Ні. Я з чоловіком посварилася! От уявляєш, яка він скотиняка. Просто взяв і мене на вулицю виставив. І до кого я піду?
Я не стала виганяти свекруху з квартири, бо розуміла, що це дуже прикра ситуація та треба якось допомогти, проявити елементарну людяність. Дістала їй новий комплект постелі, дала халатик та капчики. Ввечері, коли Андрій прийшов додому, то все розповіла.
– Ну нехай 2-3 дні у нас побуде, а потім помиряться. Ти знаєш, який у мами непростий характер, а тато перші кроки на вибачення ніколи не робить.
Але минув день, другий, тиждень… А свекруха ніяк додому не поверталася. Мало того, стала командувати у нашій квартирі!
– Ніно, ти сьогодні зранку не могла за собою чашку та тарілку помити? Залишила у раковині такий безлад!
– Бо я на роботу поспішала. Хіба вам важко за мною помити?
– А я що тут, наймичка? Хатня робітниця?
Постійно у свекрухи були якісь зауваження – то я не так речі прасую, посуд мию, пилюку витираю. У мене навіть не було бажання після роботи повертатися додому, тому гуляла десь у парку чи вечеряла в кафе. Раз у кіно пішла на вечірній сеанс!
Думаєте, пані Мирослава показувала мені приклад справжньої господині? Ага, звісно ні! Вона чудово робила 3 речі – критикувала мене, дивилася дурні передачі та жерла пачками арахіс чи насіння.
3 дні тому я не витримала та вирішила першою примирити свекруху та свекра. Зателефонувала до Романа Васильовича
– Я вас прошу, ну забудьте ви про ту сварку та заберіть свою жінку. Вона мені спокою у квартирі не дає.
– Яка ще сварка? Ніно, ти про що?
– Ну як це? Минулої суботи ще пані Мирослава приїхала та сказала, що ви посварилися.
– Такого не було. Ти їй повірила? Та я в село поїхав, допомагаю братові ремонт у хаті робити.
Мене наче блискавка у голову вдарила. От свекруха навмисне збрехала, аби припертися та командувати! Ще й вигадала вагому причину – сварка! Я одразу викликала таксі та поїхала додому:
– Ну що, не вдалася ваша афера?
– Нінка, ти що таке верзеш?
– Посварилися з чоловіком? А я щойно до нього дзвонила. І він щось не пригадує, аби ви сварилися.
– Та він тебе просто дурить, аби ти про мене погано подумала. І що я сама буду у квартирі робити, коли Роман у селі.
– Знаєте, мені тепер до одного місця. Зібрали всі свої валізи та пошурували геть
Я скинула в один пакет і чисті блузки свекрухи та мокрі штани, які сушилися на балконі. Мені було байдуже, що наші крики та сварки чули всі сусіди.
Ввечері додому приїхав Андрій. І він вже був в курсі наших “перипетій” з пані Мирославою:
– Ти нащо мою маму вигнала?
– За брехню. Мені батько все розповів, не було ніякої сварки.
– І за це ти її прогнала? Ну ти знаєш, що мама боїться сама залишатися у квартирі, поки тато ремонт робить.
– Ну раз боїться – то збирай валізи та дуй під її каблучок.
Чоловік так і зробив – взяв речі та поїхав до мами. Вже 3 день до мене не телефонує та не пише. Але мені до одного місця. Нарешті спокійно відпочину у власному домі!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!