Свекруха врятувала наше весілля – її тост я ніколи не забуду. Тоді всі гості від здивування аж втратили дар мови.

Я читала багато історій про те, як свекрухи могли зіпсувати весілля нареченим.

Але моя родичка його не те, що зіпсувала – Антоніна Степанівна врятувала наше свято! От я досі згадую це з таким тепло та навіть плакати хочу.

Річ у тім, що я виходила заміж досить пізно – мені стукнуло вже 32. За мірками всіх моїх родичів це вже крайня точка. Всі на мені хрест поставили та нарекли жінкою-одиначкою. Певно, думали, що я вже готуюся зустріти старість з котами. 

Однак, на роботі познайомилася з Вадимом. Через рік стосунків він зробив мені пропозицію. 

Весілля ми робили у колі найближчих родичів. І гості з моєї сторони виголошували такі тости, що я ледь з сорому не плакала. Кожен жартома (чи ні) згадував мій вік:

– Ми вже опустили руки, бо їй 32. Аж тут з’явився такий принц на коні..

– Нарешті у нашої Ольги з’явився чоловік. Бо ми вже хотіли їй кота дарувати…

– Треба і з дітками поспішати, бо у нареченої “годинничок перестане працювати “…

Пошепки

Я вже хотіла вибігти з ресторану та поїхати додому. Однак, ведучий дав мікрофон свекрусі:

– Любі гості, сьогодні велике свято – у моїй родині зв’язався донечка. Я молила Бога, аби послав мені доцю, адже сама мати тьох хуліганів. І моя мрія здійснилася. Про таку невістку, як Оля, годі було мріяти. Вона дуже хороша та гарна жінка. Бажаю молодятам світлої долі та Божого благословення. Кожен, хто її образить, матиме справу зі мною. Я не дозволю кривдити свою донечку! 

Мене настільки розчулив тост свекрухи, що я аж заплакала ті пішла з нею обійматися. До кінця свята вже ніхто з гостей не смів мені поганого слова сказати. Певно, боялися пані Антоніни. 

У нас дуже чудові та теплі стосунки. Антоніна Степанівна допомагає мені з синочком Богданком. Назвали сина так, як того хотіла свекруха – на честь її покійного чоловіка, Богдана Ярославовича. 

А зі своїми родичами я майже не спілкуюся. Навіть на хрестини їх не кликала. Навіщо мені вкотре псувати настрій дурними жартиками? Я кохана жінка, щаслива мати і чудова невістка. Більше нічого не треба. 

А що б Ви відповіли таким “гостям”?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Adblock
detector