Свекруха вважає, що вона є головною родичкою. На всі свята і вихідні ми обов’язково повинні приїздити тільки до неї в гості. А найгірше – чоловік її у всьому підтримує.
Моя мама заробітчанка, тато давно помер від онкології. І матуся не часто приїздить до Львова, тільки на великі свята. Типу Великдень, Різдво, Спаса. Звісно, я та онуки за нею дуже сумуємо, тому хочемо побути з нею якомога довше до від’їзду.
Але щоразу свекруха намагається обламати ці плани. Минулого року хотіла святкувати Різдво у нас вдома, ретельно готувалася, прибирала та готувала смачненькі страви до столу. Адже мама приїде втомлена з далекої дороги, не хотіла, аби вона ще допомагала їсти готувати.
Ну і про це дізналася свекруха і за 3 дні до Різдва поставила нас перед фактом:
– Будемо сидіти в мене. Я запросила тітку Зою з Києва, вона давно не була.
– Ми хіба до вас зранку приїдемо після церкви. Бо моя мама приїде на святу вечерю.
– Знаєш, твоя мама би мала зі мною порадитися. Ми ж одна родина!
Ну і ми вечеряли та снідали у свекрухи. Всі плани пішли в одне місце.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Влітку на Спаса історія повторилася – ми після церкви всі дружньо йшли до свекрухи. І я допомагала їй на кухні готувати страви.
Хоча мене це дуже дратувало. Складалося враження, що вона навмисне старається зіпсувати всі мої плани.
Я намагалася поговорити з чоловіком:
– Скажи їй щось. Нехай до родичів сама поїде. Або ж попереджає про плани.
– Я говорив, вона обіцяла, що поміняється.
– Але нічого не міняється. Я скоро заблокую її номер телефону навіть!
Щоб ви розуміли, свекруха навіть холодно ставилася до онуків. От коли моєї мами нема в Україні, то вона про дітей наче забула. Як не зателефонуєш – то її голова болить, коліна крутить, погано почувається.
Зате коли моя мама тут, то свекруха одразу змінюється.
– Ой, я б так хотіла з онуками поїхати в парк чи в кіно, мультики гляну.
– Не треба, вони завтра з моєю мамою час проведуть.
– Може, я їх потім зі школи заберу? Твоя мама, напевно, вже місто геть забула, ще борони Боже заблудиться.
Ці насмішки ще більше дратували.
Так от цього разу мама святкувала Різдво в Іспанії, їй не дали відпустку.
Але мала приїхати 30 грудня ввечері на тиждень. Ми хочемо відсвяткувати Новий Рік з мамою та дітками, а потім поїхати кудись на відпочинок у гори. Адже я обіцяла, якщо діти закінчать семестр без 9 – то відвезу в Буковель.
І тут наші плани знову хоче зіпсувати свекруха:
– Будете вдома? Може, краще до мене на дачу? Але ти приїдь завчасно, треба там приготувати страви та поприбирати, я туди давно не приїздила.
– Ні, ми не можемо. У нас є вже плани.
– То як, ви мене кидаєте на свята саму? З ким я зустріну Новий рік?
Зателефонувала чоловікові, пожалілася на мене. А у нього і так проблеми на роботі, отримав догану, затримують зарплату. І от після того дзвінка він наче оскаженів, всю злість зігнав на мені.
Тепер у мене взагалі нема настрою святкувати. І все через свекруху!
Як мені бути далі? Скоро здурію з такою родичкою, чесно.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!