У мене дуже дивна ситуація у сім’ї, тому пишу вам, щоб поділитися цим і запитати поради. Сама я православна, хрещена, до церкви ходжу. Але одружилася з хлопцем, батько в якого мусульманин. Відповідно і матір туди ж подалася. Себто, моя свекруха.
Мій чоловік в принципі ні до кого себе не відносить. Він у мене не вірянин. Сам нікуди не влазить і до інших з цим питанням не чіпляється.
Нещодавно у мене загинув свекор. Залишилася тільки свекруха.
Після цього я народила сина. Дуже хотіла б, щоб він був православним, як я і моя сім’я. Але знала, як на це відреагує мама мого обранця, тому з хрещенням не поспішала. Усім казала, що завжди встигну це зробити. Усе відтягувала й відтягувала. Але зараз про це почала говорити свекруха. Хоче зробити його мусульманином, тож, як розумієте, питання стало ребром. Я проти.
Власне, прийшов час вибирати віру для сина.
Свекруха навіть погрожувати почала, коли почула, що я задумала. Мовляв, охрестите онука і я знати його не захочу. Відмовиться і все. Я на її маніпуляції не ведуся. Хоч нехай цілий концерт влаштовує. Я мати цієї дитини і мені вирішувати, яка віра для нього краща.
Я готова все віддати, щоб тільки мій син не став мусульманином. Якщо їй не потрібен православний онук, то мені не потрібен син-мусульманин. Нехай краще свекруха до нас більше не приїжджає. Хай виконує свої погрози. Я тільки рада буду. Та й зрештою ця жінка й сама ісламських законів нормально не дотримується. Тільки-но чоловік з цього світу пішов – вона на інших чоловіків вішатися почала. Це нормально?
Що скажете ви?
Як краще вчинити у цій ситуації?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
