Рік тому я розлучилася зі своїм чоловіком Олегом. Певно, він просто не витримав перевірки на батьківство.
З вихованням донечки Віолетти він взагалі не допомагав. От просто складалося враження, наче ми живемо, як сусіди.
Коли донька починала плакати, то він постійно кричав “нехай вона закриє рота, у мене голова від неї болить”. Одної ночі взагалі забрав постіль та “переїхав” у вітальню спати.
Раз попросила його після роботи заїхати в магазин та купити підгузки. І таких докорів та криків наслухалася, що аж заплакала. Також чоловік не розумів, що декрет – то не відпустка, а догляд за дитиною. Часто я не встигала приготувати їсти чи помити посуд. І Олег просто міг розбити всі чашки, які були в умивальнику.
Чесно, вже не раз сама думала про те, аби піти від такого чоловіка. На щастя, мене підтримала свекруха, хоча б комусь я могла виговоритися та виплакатися.
– Ох, Софіє, в нього важкий характер, весь у батька пішов. Ти якось тримайся заради дитини, аби вони у повній родині виросла.
Пані Галина вже декілька років працює в Португалії. Вона часто пересилала нам якісь продукти, одяг, суміші, іграшки та гроші.
Однак, наше “щасливе подружнє життя” закінчилося швидко. Я не раз помічала, що Олег з кимось переписується вночі, посміхається в екран телефону. І щоразу його ховає від мене.
Ще й почав затримуватися на роботі. Я не дурепа, розуміла, що в Олега з’явилася коханка. Через місяць він зізнався та сказав, аби я з дитиною їхала геть. Адже квартира, у якій ми жили, належала Олегу.
Я переїхала до батьків у село. Чоловік дав хабаря судді при розлученні і домовився, що буде платити тисячу гривень аліментів. Навмисне знизив таку ціну, аби більше витрачати на коханку.
Свекруха після розлучення пообіцяла, що купить мені однокімнатну квартиру в місті:
– Я хочу б так замолю гріх за сина. Для тебе і моєї онуці, аби вона мала дах над головою.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Пані Галина при нагоді дзвонила мені у Скайп, розпитувала за Віолетту. Раз на місяць передавала пакунки та 100 євро. Я сама вмію робити манікюр, тому почала помалу приймати подруг та сусідок на дому. Хоча б так зароблю копійку для дитинки.
Рік я чекала на обіцяну квартиру від свекрухи. Але останні місяці пані Галина не говорила про житло. І почала мало продуктів висилати. Поставить якусь нещасну пачку макаронів, банку тунця, соус песто і вже 50 євро.
Мої батьки старенькі. У тата хворе серце, він постійно на ліках. А мама працює на пекарні у дві зміни, аби якось прогодувати родину. Адже я маю ще двох молодших братів та сестру. Добре, що у нас велика господарка та ще корів тримаємо, так що продуктів вдома вистачає.
Хата у нас старенька, 3 кімнати. Ми з донею спимо у прохідній. Ну і по стандарту – туалет на вулиці. Самі розумієте, як вночі холодно бігати туди-сюди, боюся простудитися.
І от минулого тижня до мене у Скайп подзвонила свекруха. Щось розповідала за роботу, за своє життя. Але я помітила, що пані Галя дуже нітиться та ховає погляд від екрана.
– У вас все добре? Щось трапилося погане?
– Та все нормально…Ти, певно, не чула. Та нова жінка Олега, Машка, вагітна двійнею. Через пару місяців буде родити.
– Так це добре. Хай їм Бог допомагає.
– Так от, хотіла з тобою за квартиру поговорити. Сама вже бачиш, що скоро двоє онуків матиму. Тому не можу розірватися ще на тебе і Віолетту. Я тобі продукти надалі передаватиму, але от на квартиру не сподівайся.
– Як це? Навіщо ви мені рік голову морочили? Ви знаєте, що ваш син мені тільки тисячу аліментів дає!
– Нічого, і тисячку можна з розумом витратити. Мені треба синові допомагати.
Ось так свекруха мене нахабно обдурила з квартирою. Навіть не знаю, що робити далі. До суду йти чи що?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!