Після весілля ми з Олексієм хотіли жити окремо від батьків. Мій тато заможний чоловік, тому відразу запропонував купити для нас квартиру. Свекри також погодились докластись на такий подарунок. Проте ми не квапили їх з покупкою й на перший час орендували невеличку кімнату.
Минуло кілька місяців після святкування, а питання квартири ніхто не порушував. Тому ми вирішили натякнути, що настав час. Тато сказав, що не проти, якщо свати придбають нам житло та запишуть його на сина. Однак вони запропонували платити пів на пів. Усі були за, тому ми нарешті почали обирати собі помешкання.
Рієлтор показав нам декілька варіантів. Розглянувши усі, я зрозуміла, яку саме хочу. Одна мені одразу дуже полюбилась. Однак вираз обличчя мого чоловіка помітно змінився, коли озвучили вартість покупки. Тоді він встав й почав телефонувати мамі. Повернувшись, повідомив, що батьки погоджуються. Моєму щастю не було меж! Я стрибала від радості! Нарешті ми будемо облаштовувати власне гніздечко.
Коли прийшов час оформляти документи, Олексій повідомив, що його батьки не зможуть заплатити.
– Як це? — здивовано запитала я. — Вони ж ніби погодились.
– Нехай твій тато заплатить усю суму, а мої батьки свою частину віддадуть пізніше, — запропонував чоловік.
Мій батько без питань погодився, і вже згодом я запрошувала найрідніших на новосілля. Мені дуже кортіло усім показати хату, тому ретельно до цього підготувалась. Облаштувала усі кімнати, купила багато красивого декору, приготувала найсмачнішу вечерю й була в очікуванні гостей. Наші батьки були в захваті, дуже хвалили моє відчуття сімейного затишку, проте за святковою вечерею раптом свекруха сказала:
– Покажіть мені, будь ласка, документи на квартиру. Мені просто цікаво подивитись.
– Гаразд, зараз покажу, — відповіла я, хоч мені видалось таке прохання дивним. Адже, що там цікавого у тих паперах?
Вона взяла документи до рук та неабияк здивувалась. Її вираз обличчя був таким, ніби вона з’їла кисле яблуко.
– Коваль Марія Романівна — власниця квартири? — стиха мовила мама Олексія.
– Так, моя донька повноправна власниця цього житла! — не втримався тато.
– Я думала, Олексій буде також власником цієї квартири.
– Буде! Як тільки ви повернете свою частину коштів, як і домовлялись. Я звик чітко дотримуватися всіх домовленостей, тому обхитрувати вам мене не вдасться!
Тоді свекруха мовчки погодилась, але видно було, що вона аж скипіла від злості.
А як би ви зробили у такій ситуації? Чи суворо повів себе батько?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!